Медтовари, які треба оплатити, ввезені як безоплатно отримані: чи є право на пільгу з ПДВ?

Митна декларація

Відповідно до Порядку заповнення МД, графа 20 "Умови поставки" заповнюється при декларуванні товарів, що переміщуються за договорами купівлі-продажу (крім випадків декларування товарів, що переміщуються в межах зазначених договорів на безоплатній основі).

У графі 22 "Валюта та загальна сума за рахунком" наводиться літерний код валюти, у якій складено рахунки-фактури (інвойси) або інші документи, що визначають вартість товару. Якщо розрахунки за товар не передбачаються, то в лівому підрозділі графи наводиться літерний код валюти, зазначеної в рахунку-проформі або iншому документі, який визначає вартiсть товару.

У разі здійснення грошових розрахунків за товар заповнюється графа 24 "Характер угоди" та графа 28 "Фінансові та банківські відомості" МД.

Графа 33 "Код товару" буде містити відомості щодо коду товару згідно з УКТ ЗЕД. 

Фактурна вартість товару у валюті, в якій складені рахунки або інші документи буде вказана у графі 42 "Ціна товару", митна вартість у графі 45 а графа 47 "Нарахування платежів" містить інформацію щодо нарахованого мита та ПДВ.

Отже, якщо у МД не заповнено графу 28 (МД оформлена як на безоплатно отримані товари), а насправді за ці товари треба буде сплатити постачальнику – МД складена із недостовірними відомостями. 

База для ПДВ

Відповідно до пп. 190.1 ПКУ базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до МКУ, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

Декларування товарів відповідно до ч. 1 ст. 257 МКУ здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. 

Як встановлено ч. 8 ст. 264 МКУ декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у митній декларації.

Аркуш коригування

Згідно з п. 33 Положення №450, за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи вiдомостi, зазначенi в МД, можуть бути змінені. Такі зміни здійснюються через оформлення митним органом аркуша коригування (додаток 4 до Положення №450). Аркуш коригування заповнюється та оформлюється у разі необхідності виправлення відомостей, пов’язаних з доплатою митних платежів. 

У звітному періоді, у якому відбулося оформлення аркуша коригування, платник податку має право включити до складу ПК суму ПДВ, яка зазначена в аркуші коригування. Тож подавати уточнення не потрібно.

Право на ПК

Сума ПДВ, сплачена при ввезенні на митну територію України товарів (у тому числі у разі їх безоплатного отримання), включається до складу податкового кредиту платника податку на підставі належним чином оформленої МД. 

Факт неоплати за отриманий товар на право користування податковим кредитом в цій ситуації не впливає. А ось недостовірні відомості, наведені в МД, можуть бути підставою для невизнання податкового кредиту в імпортера. 

Проте ситуація, наведена в запитанні, інша. Адже товар, який було таким чином ввезено, не оподатковується при імпорті. 

Пільга з ПДВ для медичних масок

Слід звернути увагу на код товару за УКТ ЗЕД -  6307 90 98 00. Це товар, який підпадає під дію п. 71 підрозділу 2  розділу ХХ ПКУ.  З 17.03.2020 р. ввезення на митну територію України ряду медтоварів згідно з п. 71 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ звільнено від оподаткування ПДВ. 

Підставою для звільнення від оподаткування ПДВ та сплати ввізного мита є відповідність таких товарів до назви товару, які зазначені в Переліку №224. Насправді у Переліку № 224 є товар за кодом УКТ ЗЕД 6307 90 98 00 "Медична маска, респіратор FFP2 або FFP3, маски, не оснащені змінними фільтрами". 

Але для віднесення такого товару до категорії звільненого від оподаткування слід виконати вимоги, які вказані у примітках до Переліку № 224:

1. або подати декларацію про відповідність та нанести на товар або на його упаковку, а також на супровідні документи, якщо такі документи передбачені відповідним технічним регламентом, знак відповідності технічним регламентам згідно з правилами та умовами його нанесення, визначеними у Технічних регламентах № 753, 754, 761;
2. або подати  повідомлення МОЗ про введення в обіг та/або експлуатацію медичних виробів (медичних виробів для діагностики in vitro, активних медичних виробів, які імплантують), стосовно яких не виконані вимоги технічних регламентів, або повідомлення Держпраці про введення в обіг засобів індивідуального захисту, стосовно яких не виконані вимоги технічних регламентів.

Без дотримання таких вимог товари не відносяться до звільнених, тому при імпорті доведеться сплатити ПДВ. І такий ПДВ потрапить до податкового кредиту імпортера. 

Але не зважаючи на те, чи скористався імпортер пільгою при імпорті, чи ні, якщо надалі, зокрема, при продажу цих товарів вимоги будуть виконані і продавець скористається пільгою, йому, враховуючи правила пп.198.5 ПКУ, слід буде визнати ПЗ з ПДВ. 

Зверніть увагу! База оподаткування для випадків, зазначених у пп. 198.5 ПКУ, визначається за пп. 189.1 ПКУ. І у випадку із товарами такою базою буде вартість придбання!  При цьому під вартістю придбання мається на увазі ціна таких товарів, визначена в договорі із постачальником  (решта витрат, які входять до первісної вартості цих товарів в бухгалтерському обліку, до уваги не беруться). 

Хоча податківці в деяких ІПК (ІПК ДФСУ від 06.12.2018 р. № 5129/6/99-99-15-03-02-15/ІПК та від 01.06.2018 р. №2406/6/99-99-15-03-02-15/ІПК) надавали роз’яснення, що для імпортованих товарів працюють спеціальні правила і базою оподаткування повинні бути митна вартість, в ПКУ такої норми наразі немає. Тому дослухатися до таких роз’яснень без негативних наслідків можуть лише ті платники податків, які отримали ці ІПК за власними запитами. 

Валютний нагляд

Наприкінці нагадаємо: п. 21 розділу II Положення № 5 встановлено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів. Але граничні строки розрахунків не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (включаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом НБУ на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, установлений для фінансових операцій, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу (незначний розмір), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій. Незначний розмір валютної операції становив до 28.04.2020 р. 150 тис. грн, а з 28.04.2020 р.  - 400 тис. грн.

Валютний нагляд (як і до 07.02.2019 р. - валютний контроль) передбачає контроль банками за строком розрахунків резидентів з нерезидентами за товари. Здійснюється такий нагляд на підставі наданих резидентом уповноваженому банку документів, які підтверджують здійснені ним операції (укладання ЗЕД-договору за наявності, інвойсу, митної декларації тощо). 

Зокрема, як зазначено в п. 4 Положення № 5, клієнти здійснюють операції з купівлі безготівкової інвалюти за наявності підстав/зобов’язань для проведення таких операцій, підтверджених відповідними документами. Отже, банк здійснює купівлю іноземної валюти з метою проведення СГ розрахунків з нерезидентом за імпорт товарів, які поставлені в Україну та відповідно до законодавства України підлягають митному оформленню, за умови наявності в електронних реєстрах митних декларацій інформації про митні декларації, що є підставою для ввезення товарів. А підставою для купівлі валюти буде інформація про ЗЕД-договорів або інформація з рахунку-фактури із вказаною сумою для придбання. Виключення, коли такі документи при купівлі валюти не вимагаються, це коли операція здійснюється у незначному розмірі (п. 5 Положення № 5). 

Звісно, банки самостійно приймають рішення про необхідність подання клієнтом таких документів. Але клієнт у разі запиту банком документів, що пов’язані зі здійсненням валютних операцій, зобов’язаний подати такі документи в термін, установлений банком.

Тому, якщо ціна ввезеного товару в МД та в інвойсі не співпадатиме, придбати таку валюту буде проблемою. Тому перш, ніж подавати заяву про купівлю валюти, слід буде відкоригувати суми митних платежів (у порядку, який ми наводили вище).