• Посилання скопійовано

Як рахувати обсяг операцій з метою реєстрації платником ПДВ?

ТОВ було платником ІІІ групи ЄП (5%). З 01.07.2020 р. перейшло на загальну систему. Коли ТОВ має зареєструватися платником ПДВ, якщо обсяг операцій на ЄП - 700000 грн? Чи операції на ЄП при розрахунку межі в 1 млн до уваги не приймаються? Як обчислювати період, за який рахується 1 млн грн, якщо підприємство зареєстроване у вересні 2019 року і здійснило операцій на 700 тис. грн?

Відповідно до пп. 181.1 ПКУ, у разі, якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню ПДВ, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) платнику податків протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування ПДВ), така особа зобов'язана зареєструватися як платник ПДВ у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи.

Отже, потенційним платникам ПДВ потрібно кожного  місяця слідкувати за досягненням цього обсягу – тобто кожного разу береться період з 12 попередніх місяців (а не календарний рік)! Наприклад, у липні 2020 р. слід взяти дані про операції за липень 2019  – червень 2020 р., і якщо обсяг операцій за цей період перевищить 1 млн грн – час реєструватись платником ПДВ.

У даному випадку, якщо підриємство зареєстроване у вересні 2019 р., то для розрахунку обсягу операцій з метою реєстрації платником ПДВ включаються всі операції з дати держреєстрації підприємства, оскільки вересень 2019 р. настає пізніше липня 2019 р. Якщо в липні 2020 року обсяг операцій 1 млн грн не буде досягнуто, тоді з 1 серпня 2020 р. доведеться брати обсяг операцій за період з вересня 2019 р. по липень 2020 р., і так далі. Якщо у серпні 2020 р. не буде досягнуто обсягу 1 млн грн, тоді з 1 вересня 2020 р. слід буде брати операції за період з вересня 2019 р. по серпень 2020 р. А ось, якщо до 1 жовтня 2020 р. не буде досягнуто обсягу 1 млн грн, то з 1 жовтня 2020 р. потрібно буде брати 12-місячний період з жовтня 2019 р. по вересень 2020 р.

Якщо СГ перейшов з єдиного податку І-ІІІ групи без ПДВ на загальну систему  оподаткування, він розраховує обсяг 1 млн  аналогічно – за 12 попередніх місяців. Саме такий фіскальний підхід застосовують податківці. Так,  ДПС у м. Києві в ІПК від 30.11.2018 р. № 5056/ІПК/26-15-12-01-18 щодо реєстрації особи як платника ПДВ у разі переходу зі спрощеної системи оподаткування на сплату інших податків і зборів зазначила, що якщо в такої особи на дату переходу загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню ПДВ, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, протягом останніх 12 календарних місяців сукупно перевищує 1 000 000 грн (у тому числі включаючи період перебування на спрощеній системі оподаткування), така особа повинна не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, подати до контролюючого органу реєстраційну заяву платника ПДВ за формою №1-ПДВ та, відповідно, зареєструватись як платник ПДВ.

Аналітичний матеріал щодо реєстрації платником ПДВ читайте тут, а також тут.

Щодо останніх змін у порядку реєстрації платником ПДВ читайте тут.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Єгорова Юлія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • ПДВ при вивезенні з митного складу за межі митної території України нерозмитнених товарів
    Підприємство помістило імпортовані товари в режим «митного складу», ПДВ не сплачувалося, ПК не відображалося, та планує їх реекспортувати, що звільнено від ПДВ згідно пп. 206.5 ПКУ. При цьому отримано податковий кредит з ПДВ на послуги зберігання та транспортування цих товарів. Чи потрібно нараховувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ на ці послуги? Чи потрібно нараховувати компенсуючі ПДВ за ст. 199 ПКУ?
    21.11.20248
  • Як скласти РК при заміні товару та поверненні коштів постачальнику?
    Покупець повернув товар. Було відвантажено інший товар, а різницю коштів повернено. Як скласти ПН та РК за даною операцією?
    19.11.2024489
  • Як відобразити в декларації з ПДВ відмову у бюджетному відшкодуванні?
    Підприємство отримало акт позапланової документальної невиїзної перевірки, в якому відмовлено у відшкодуванні ПДВ на 170 000 грн і визначено заниження значення рядку 21 декларації з ПДВ за серпень 2024 р. на 170 000 грн. Чи має право підприємство подати УР за серпень 2024 р., в якому буде прибрано вищезазначену суму із заяви на відшкодування і включено до рядка 21? Чи можливо уникнути андміністративної відповідальності посадовим особам підприємства за ст. 163.1КУпАП (помилки в податковому обліку)?
    15.11.202427
  • Надання рекламних послуг нерезиденту: що з ПДВ?
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, надає нерезиденту рекламні послуги, які не є об’єктом ПДВ за пп. «б» пп.186.3 ПКУ. Чи є рекламними послуги: організація онлайн-виступу представників нерезидента на конференції; медіа-підтримка — розміщення новин про співпрацю; розміщення логотипу нерезидента на рекламних носіях конференції як партнера; розміщення стаціонарного банера в зоні конференції. Чи буде онлайн-участь нерезидента електронною послугою з місцем надання — реєстрацією отримувача?
    14.11.202425
  • Формування податкового кредиту за касовим методом після спливу 365 днів
    Податковий кредит формуємо з сум ПДВ, визначених згідно з коефіцієнтом розподілу, тобто частково за касовим методом та частково за загальними правилами. У липні 2023 р. від постачальника отримані послуги, які були оплачені не в повній сумі. У декларації з ПДВ за липень 2023 року до ПК включено ПДВ за ПН за цей же період відповідно до коефіцієнту розподілу. У серпні 2024 р. оплачується заборгованість за отримані в липні 2023 р. послуги і, відповідно, в декларації за серпень 2024 р. до ПН включається пропорційна до оплати сума ПДВ ПН за липень 2023 року. Тобто включається сума ПДВ ПН, дата складання якої більше 365 днів. Чи правомірне таке формування ПК?
    14.11.2024250