Перша подія для ПДВ визначається за договором чи рахунками?

На практиці застосовується два варіанти обліку заборгованостей перед покупцями чи постачальниками:

1. за окремими рахунками (накладними тощо);
2. за всім договором.

На жаль, в нормативних документах про ці способи обліку нічого не сказано. Але подібні способи описують в підручниках з бухгалтерського обліку. Окрім того, наприклад, в програмі 1С передбачені налаштування як для одного, так і для іншого способу. І кожне підприємство може обрати той або інший варіант.

Підкреслимо ще раз: і той, і інший варіант правильний і підтверджується усталеною практикою підприємств.

Якщо є два варіанти, то підприємство повинне погодити один з них із своїм контрагентом. Є також думка, що обраний варіант потрібно визначити обліковою політикою. Наприклад, в обліковій політиці підприємство напише, що якщо не погоджено інше з контрагентом, підприємство обліковує заборгованість з покупцями і постачальниками в розрізі окремих документів.

Якщо обрано облік в розрізі документів, очевидно, перекидаючи кошти з одного на інший документ, варто оформити якийсь підтвердний документ. Оскільки нормативними документами форми цього документу не встановлено, підприємство розробляє його форму самостійно. Наприклад, це може бути Акт на взаємозалік тощо. Такий документ може підписуватися обома сторонами договору. На підставі Акту роблять перекидування суми заборгованості з одного документа на інший.

ПДВ

Відповідно до пп. 187.1 ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата отримання коштів від покупця/замовника як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Наприклад, підприємство отримало передоплату за редуктор. На дату отримання передоплати склало ПН.

Наступного дня відвантажено колеса. Оплата за колеса ще не надійшла і редуктор ще не поставлено. В такому разі підприємство скадає нову ПН на колеса.

Таким чином, у підприємства перед одним покупцем числитиметься кредиторська заборгованість за передоплатою за редуктор і дебіторська заборгованість за колеса. І буде складено дві податкові накладні. Що є правильним.

Другими податковими подіями тут будуть відвантаження редуктору і отримання оплати за колеса.

Поряд з цим підприємство може зарахувати передоплату за редуктор в оплату за колеса. В такому разі на дату оформлення документа про взаємозалік (наприклад, Акту, про який ми сказали вище) слід скласти РК до ПН. 

Інший варіант – на дату відвантаження колес можна не складати ПН, а зробити РК до ПН на оплату редуктору, змінивши найменування – з редуктору на колеса. Щоправда, і в цьому разі, для уникнення непорозумінь, доречно складати Акти про залік.

Щоправда, у підприємства продавця є можливість спростити податковий облік ПДВ.

Таку можливість дає норма пп. 201.4 ПКУ. Відповідно до норм цього пункту, якщо постачання має безперервний характер, платники податку можуть складати покупцям платникам ПДВ не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні, з урахуванням усього обсягу постачання протягом такого місяця. Причому якщо станом на дату складення зазначених податкових накладних сума коштів, що надійшла на поточний рахунок продавця як оплата (передоплата) за товари/послуги, перевищує вартість поставлених товарів/послуг протягом місяця, таке перевищення вважається попередньою оплатою (авансом), на суму якої складається податкова накладна у загальному порядку не пізніше останнього дня такого місяця.

У такому разі підприємство продавець на одного постачальника виписуватиме не більше двох податкових накладних на день.

По суті це означає ведення податкового обліку ПДВ в цілому за договором. Обравши цей спосіб податкового обліку, можна буде і в бухгалтерському обліку вести облік за окремим договором, а не окремим документом.

Звісно, що такий варіант обліку потрібно погоджувати в договорі з контрагентом.