• Посилання скопійовано

Чи потрібно розподіляти вхідний ПДВ за наявності експортних операцій?

Підприємство – платник ПДВ здійснює експорт товарів за ставкою 0%. Чи потрiбно розраховувати коефіцієнт розподiлу ПДВ і робити річний перерахунок з ПДВ відповідно до ст. 199 ПКУ?

Положеннями пп. 193.1 ПКУ встановлено три ставки ПДВ:  20%, 0% та 7%. Всі операції, що оподатковуються цими ставками, є оподатковуваними операціями, відповідно, вони є об’єктом оподаткування та не є звільненими від ПДВ.

Далі, відповідно до пп. 195.1.1 ПКУ за нульовою ставкою оподатковуються операції з вивезення товарів за межі митної території України:

а) у митному режимі експорту;

б) у митному режимі реекспорту, якщо товари поміщені у такий режим відповідно до пунктів 3 (щодо товарів у вигляді продуктів їх переробки) та ч. 5 ч. 1 ст. 86 МКУ;

в) у митному режимі безмитної торгівлі;

г) у митному режимі вільної митної зони.

Товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу України.

Згідно з пп. 199.1 ПКУ, у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пп. 189.1 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в ЄРПН на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.

Відповідно до пп. 199.2 ПКУ частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік.

Для розрахунку частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях призначено додаток 7 до декларації з ПДВ. Частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях розраховується у колонці 6 таблиці 1 додатка 7 шляхом ділення показника колонки 5 цієї таблиці на показник колонки 4 цієї таблиці.

У колонці 5 таблиці 1 додатка 7 відображаються оподатковувані операції - сума значень рядків 1.1, 1.2, 2, 3 та 7 колонки А декларації та всіх уточнюючих розрахунків. Сюди потрапляють і експортні операції, що оподатковуються за нульовою ставкою (рядок 2 декларації).

У колонці 4 таблиці 1 додатка 7 відображається загальний обсяг постачання  -сума значень рядків 1.1, 1.2, 2, 3, 5 та 7 колонки А декларації та всіх уточнюючих розрахунків.

Як бачимо, значення колонки 5 та колонки 4 таблиці 1 додатка 7 відрізняються лише тим, що до другого включається значення рядка 5 колонки А декларації та всіх уточнюючих розрахунків. А в цьому рядку відображаються:

  • операції, що не є об'єктом оподаткування відповідно до ст. 196 ПКУ;
  • операції з постачання послуг за межами митної території України та послуг, місце постачання яких визначено відповідно до пп. 186.2, 186.3 ПКУ за межами митної території України;
  • операції, які звільнені від оподаткування (ст. 197 ПКУ, підрозділ 2 розділу XX ПКУ, міжнародні договори (угоди)).

Операцій з вивезення товарів за межі митної території України, що оподатковуються за нульовою ставкою, тут немає. Натомість вони відображаються у рядку 2 декларації з ПДВ.

Розподіл вхідного ПДВ за правилами ст. 199 ПКУ здійснюється тоді, коли виконуються дві умови одночасно:

1. Платник ПДВ здійснює необ’єктні та/або звільнені від ПДВ операції і заповнює рядок 5 декларації;

2. Платник ПДВ здійснює придбання товарів/послуг, необоротних активів для одночасного використання в оподатковуваних та неоподатковуваних операціях.

Отже, якщо платник ПДВ здійснює експортні операції та не здійснює необ’єктні та/або звільнені від ПДВ операції, йому не потрібно розподіляти вхідний ПДВ відповідно до ст. 199 ПКУ.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 139 грн/міс

Передплатити

Автор: Єгорова Юлія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Оплата нерезиденту за рекламу: коли оформити ПН?
    Виникло питання щодо оплати реклами Фейсбук (нерезидент). Відкрили КПК (прив'язана до основного рахунку) на директора. У вересні почали платити за рекламу. Отримали рахунок/інвойс 23.09.2025 р. на суму 1,65 доларів. 25.09.2025 р. ця сума в грн 68,79 списана з КПК (виписка банку, за комерційним курсом). Якими документами, якими бухпроведеннями це оформити в 1С? Яка подія перша, щоб виписати ПН (самонарахування)? В місяць списується декілька сум. Акти (самонарахування) і ПН виписувати на кожне списання?
    20.10.202520
  • Відновлення податкового кредиту за розблокованою судом ПН
    Що робити, якщо ми списали суму ПДВ на витрати, оскільки податкова накладна постачальника була заблокована і ми не знали про її судове оскарження, а згодом з'ясувалося, що постачальник виграв суд і зареєстрував цю податкову накладну? Чи можемо ми тепер відновити право на податковий кредит і як виправити цю операцію в бухгалтерському та податковому обліку?
    20.10.202553
  • Вхідні ПН зареєстровано на більшу суму, ніж потрібно: що робити?
    Підприємство купило на електронних торгах СЕТАМ майно на суму 15 000 000 грн, яке було примусово виставлене Виконавцем по арештованому майну боржника. Спочатку був перерахований гарантійний платіж 750 000 грн ДП "СЕТАМ". 11 750 000 грн було сплачено виконавцю, а 2 500 000 грн безпосередньо на рахунок боржника. Боржник зареєстрував на підприємство ПН на всю вартість майна – 15 000 000 грн. Але потім організатор торгів ДП «СЕТАМ» також зареєстрував на підприємство ПН на суму 750 000 як на свою винагороду. Чи повинно підприємство тепер зареєструвати компенсуючу ПН на 750 000 грн?
    17.10.202548
  • Дата складання РК при поверненні товару через пошту
    Яка дата є правильною для складання РК до податкової накладної у разі повернення товару: дата відправлення товару покупцем (30.09) чи дата фактичного отримання товару постачальником на склад (01.10) згідно з нормами ПКУ?
    16.10.202522
  • Облік ПДВ та податку на прибуток при прощенні безнадійної заборгованості
    Які податкові наслідки (ПДВ, податок на прибуток) виникають у постачальника при прощенні безнадійної дебіторської заборгованості за відвантажений, але не оплачений рік тому товар, що був знищений у покупця внаслідок воєнних дій? Якими бухгалтерськими записами (проведеннями) оформити прощення боргу? Чи є обов'язковим зазначення причини прощення та наявність документів про знищення товару покупцем у договорі прощення боргу?
    16.10.202536