Додатковий капітал від засновника у вигляді ТМЦ: які податкові наслідки?

Законодавством передбачена можливість збільшення статутного капіталу за рахунок додаткових вкладів учасників та/або третіх осіб (ст. 18 Закону про ТОВ).

Кожний учасник має переважне право зробити додатковий вклад у межах суми збільшення статутного капіталу пропорційно до його частки у статутному капіталі (ч. 7 ст. 18 Закону про ТОВ). 

Отже, тільки рішенням засновника може встановлюватися можливість вносити додаткові вклади, в якому варто зазначити:

• загальну суму збільшення статутного капіталу товариства;
• запланований розмір статутного капіталу;
• строк для внесення додаткових вкладів.

При  внесенні додаткового вкладу у негрошовій формі необхідно провести його грошову оцінку. Якщо додатковий вклад сформовано за рахунок майна, то в рішенні про збільшення статутного капіталу необхідно зазначити перелік майна, інвентарні та заводські номери.

Оскільки ці внески здійснюються понад суму статутного капіталу, жодної реєстрації такого рішення робити не потрібно. Не укладаються при цьому й договори позики або дарування між засновником і підприємством-отримувачем.

При отриманні безоплатних активів у загальному випадку у підприємства виникає дохід (п. 5 П(С)БО 15). Враховуючи класифікацію доходів, визначену у п. 7 П(С)БО 15, безоплатно отримані активи потрапляють до складу інших доходів, не пов’язаних з операційною діяльністю підприємства (Кт 745 «Дохід від безоплатно отриманих активів» або Кт 746 «Інші доходи»).

Але в даному випадку додаткові внески підприємство отримує саме від засновника, то облік цих активів має власні правила. Тому доходи, згідно з п. 3 НП(С)БО 1, це збільшення активів або зменшення зобов’язань, що приводить до збільшення власного капіталу (крім його збільшення за рахунок внесків власників). І згідно з п. 5 П(С)БО 15, дохід визнається при збільшенні активу або зменшенні зобов’язання, що зумовлює збільшення власного капіталу (крім збільшення капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Згідно з Інструкцією №291 інший вкладений засновником підприємства (крім акціонерних товариств) капітал, що перевищує статутний капітал, інші внески тощо без рішень про зміни розміру статутного капіталу потрапляють саме до додаткового капіталу. І обліковується такий вид капіталу підприємства за  субрахунком 422 «Інший вкладений капітал». За кредитом субрахунку 422 відображають збільшення додаткового капіталу, а за дебетом — його зменшення.

Отже, на дату затвердження рішення засновника про внесення додаткового капіталу відображається проведенням Дт 20 Кт 422.  

Податок на прибуток

Положеннями ПКУ не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування на вартість товарно-матеріальних цінностей, отриманих від засновника ТОВ до статутного капіталу як додатковий внесок. Тож такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування.

ПДВ

Згідно з пп. «а» і «б» пп. 185.1 ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких, відповідно до ст. 186 ПКУ, розташоване на митній території України.

При цьому під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (пп. 14.1.91 ПКУ).

Отже, якщо особа (засновник товариства) є зареєстрованою як платник ПДВ, то операція з внесення такою особою майна до статутного капіталу юридичної особи є об’єктом оподаткування ПДВ та підлягає оподаткуванню податком за ставкою 20%.

Своєю чергою, як роз'яснюють податківці у «ЗІР» (підкатегорія 101.13), у підприємства, отримувача таких внесків, за наявності відповідним чином складеної та зареєстрованої ПН виникає право на податковий кредит.

Отже, якщо як додаткові внески вносяться товари, то це вважається постачанням, хоча й безоплатним (внески засновника понад суму статутного капіталу не передбачають жодної компенсації). Отже, така операція оподатковуватиметься ПДВ.

ПДФО та ВЗ

Відповідно до пп. 165.1.44 ПКУ суми доходу у вигляді майнового і немайнового внеску до статутного фонду юрособи - емітента корпоративних прав в обмін на такі права не включаються до доходу фізособи. При цьому підприємство - емітент корпоративних прав є податковим агентом в частині повідомлення органів ДПС про такі доходи і зобов'язане відобразити такі  суми у формі №1ДФ з ознакою «178».

Але щодо додаткових внесків ця пільга не працює. Отже, у випадку, якщо засновник є фізособою, щоб не сплачувати ПДФО та ВЗ з суми внеску треба шукати інші аргументи. А саме: компенсації за такий внесок при його здійсненні фізособа не отримує, додаткових корпоративних прав – також. Отже, доходу в результаті такого внеску у фізособи немає.