• Посилання скопійовано

Втрати товару при митному оформленні: які наслідки з ПДВ?

За умовами ЗЕД-контракту, право власності на товар передається від продавця-резидента покупцю-нерезиденту в момент прийняття товару в місці поставки (митний термінал). Згідно з актами приймання-передачі, покупець отримав 481 тон товару, але в митній декларації зазначено 480 тон (механічні втрати поніс покупець). На яку кількість товару має скласти ПН продавець?

Обєкт  оподаткування ПДВ визначено пп. 185.1 ПКУ. Щодо товарів до оподаткованих операцій належать постачання товарів в межах митної території України та їх експорт (тобто, вивезення за межи митної території України, підтверджений відповідною митною декларацією).

При цьому згідно із пп. 14.1.191 ПКУ, постачання товарів - це будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник. Оскільки за умовами договору право власності переходить до покупця при передачі на митному терміналі, то маємо справу з постачанням на митній території України. 

За актами приймання-передачі видно, що поставлено покупцю 481 тон товару. Те, що під час митного оформлення і перетину кордону 1 т була втрачена (і в митній декларації зазначено 480 т) – це вже товар, який належить покупцю і продавець до нього не має жодного відношення. 

Тому, на нашу думку, продавець-резидент має скласти ПН на відвантажену ним кількість товару 481 т. При цьому, якщо митну декларацію оформлено вже покупцем, то експортером такого товару резидент не є. Тому така податкова накладна має складатися із зазначенням ПДВ за ставкою 20%. 

Датою складання такої ПН буде перша з подій: або передоплата (аванс) за товар, або його відвантаження (тобто, в даному випадку – передача права власності на митному терміналі).   

Проте тут слід взяти до уваги, що у запитанні можлива неточність. Адже, якщо насправді йшлося не про передачу права власності, а про момент передачу товару покупцю згідно зі правилами ІНКОТЕРМС, то вони як раз момент передачу права власності не регулюють. 

Податківці в такій ситуації (якщо договором передбачено, що оформленням митної декларації займався продавець) не заперечують в праві на нульову ставку ПДВ. Наприклад, тут  вони говорять:  для підтвердження нульової ставки ПДВ експортеру необхідно мати в наявності митну декларацію, оформлену відповідно до вимог Митного кодексу України. Якщо в продавця така митна декларація (де він зазначений) є, можна спробувати скористатися нульовою ставкою ПДВ. 

У такому випадку податкових накладних буде дві – одна датою будь-якого з актів за ставкою 20% на 1 т товару (який не зазначено в митній декларації), друга – датою оформлення митної декларації за ставкою 0% на 480 т. 

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Бикова Ганна

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • ПДВ при вивезенні з митного складу за межі митної території України нерозмитнених товарів
    Підприємство помістило імпортовані товари в режим «митного складу», ПДВ не сплачувалося, ПК не відображалося, та планує їх реекспортувати, що звільнено від ПДВ згідно пп. 206.5 ПКУ. При цьому отримано податковий кредит з ПДВ на послуги зберігання та транспортування цих товарів. Чи потрібно нараховувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ на ці послуги? Чи потрібно нараховувати компенсуючі ПДВ за ст. 199 ПКУ?
    21.11.20242
  • Як скласти РК при заміні товару та поверненні коштів постачальнику?
    Покупець повернув товар. Було відвантажено інший товар, а різницю коштів повернено. Як скласти ПН та РК за даною операцією?
    19.11.2024467
  • Як відобразити в декларації з ПДВ відмову у бюджетному відшкодуванні?
    Підприємство отримало акт позапланової документальної невиїзної перевірки, в якому відмовлено у відшкодуванні ПДВ на 170 000 грн і визначено заниження значення рядку 21 декларації з ПДВ за серпень 2024 р. на 170 000 грн. Чи має право підприємство подати УР за серпень 2024 р., в якому буде прибрано вищезазначену суму із заяви на відшкодування і включено до рядка 21? Чи можливо уникнути андміністративної відповідальності посадовим особам підприємства за ст. 163.1КУпАП (помилки в податковому обліку)?
    15.11.202426
  • Надання рекламних послуг нерезиденту: що з ПДВ?
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, надає нерезиденту рекламні послуги, які не є об’єктом ПДВ за пп. «б» пп.186.3 ПКУ. Чи є рекламними послуги: організація онлайн-виступу представників нерезидента на конференції; медіа-підтримка — розміщення новин про співпрацю; розміщення логотипу нерезидента на рекламних носіях конференції як партнера; розміщення стаціонарного банера в зоні конференції. Чи буде онлайн-участь нерезидента електронною послугою з місцем надання — реєстрацією отримувача?
    14.11.202425
  • Формування податкового кредиту за касовим методом після спливу 365 днів
    Податковий кредит формуємо з сум ПДВ, визначених згідно з коефіцієнтом розподілу, тобто частково за касовим методом та частково за загальними правилами. У липні 2023 р. від постачальника отримані послуги, які були оплачені не в повній сумі. У декларації з ПДВ за липень 2023 року до ПК включено ПДВ за ПН за цей же період відповідно до коефіцієнту розподілу. У серпні 2024 р. оплачується заборгованість за отримані в липні 2023 р. послуги і, відповідно, в декларації за серпень 2024 р. до ПН включається пропорційна до оплати сума ПДВ ПН за липень 2023 року. Тобто включається сума ПДВ ПН, дата складання якої більше 365 днів. Чи правомірне таке формування ПК?
    14.11.2024245