• Посилання скопійовано

Як відобразити у декларації з ПДВ неправомірно отриману податкову накладну?

Постачальником була зареєстровано ПН, але підприємтво на цю дату не отримувало послуг та не перераховувало оплату. Бухгалтерія постачальника письмово стверджує, що на цю дату від підприємства надійшла оплата. ПН, зареєстровану підприємством, підприємство не включає до податкового кредиту. Чи є наслідки того, що дані декларації відрізняються від даних ЄРПН?

По-перше, потрібно дійти згоди з постачальником у питанні,  чи була оплата насправді, чи ні. Для цього слід оформити акт звірки та врегулювати розбіжності. За умовами запитання, якщо підприємство впевнено, що воно не здійснювало цю оплату, ймовірно, помиляється постачальник. Постачальнику слід уважно вивчити реквізити, з яких надійшла оплата, і якщо вони дійсно належать не даному підприємству, а якомусь іншому, то помилкову податкову накладну постачальник повинен відкоригувати шляхом складання розрахунку коригування з типом причини коригування 103 «Повернення товару або авансових платежів». Механізм складання такого РК описаний тут.

Такий РК реєструється підприємством, яке отримало помилкову накладну від постачальника.

По-друге, підприємство-отримувач неправильної ПН повинно відобразити в декларації всі документи з ЄРПН. Дії отримувача будуть залежати від того, коли буде складено та зареєстровано РК до неправильної податкової накладної. Нижченаведені алгоритми складені з урахуванням того, що сама неправильна ПН зареєстрована вчасно, і підлягає включенню до декларації за період, у якому вона складена.

а) ПН та РК складені в одному періоді та обидва документи зареєстровані вчасно. В цьому разі обидва документи можна не відображати в декларації з ПДВ взагалі, оскільки вони не вплинули на показники декларації за цей період та не складені на підставі господарських операцій. В ЄРПН також все врегульовано в межах одного місяця.

б) ПН складено в одному періоді, а РК буде  складено та зареєстровано в одному з наступних періодів. В цьому разі виникають розбіжності між ЄРПН та деклараціями за ці  періоди. Тому слід вчинити так: у періоді складання отриманої неправильної ПН (якщо вона зареєстрована вчасно)  відобразити її в декларації і в тому ж періоді скласти та зареєструвати зведену ПН на підставі пп. 198.5 ПКУ, тим самим самостійно відкоригувавши зайвий податковий кредит у періоді отримання неправильної ПН. Як скласти таку ПН, ми писали тут. У тому періоді, коли буде зареєстровано РК від постачальника, відобразити його в додатку 1 до декларації з ПДВ, одночасно скласти і зареєструвати РК до податкової накладної, яка скадалася на підставі пп. 198.5 ПКУ у періоді отримання неправльної ПН. Як скласти такий РК, див. тут. За такого підходу не буде розбіжностей між ЄРПН та деклараціями з ПДВ.

в) ПН складено в одному періоді, а РК буде складено та зареєстровано в одному з наступних періодів. Якщо не дотримуватися попереднього підходу, а проігнорувати і ПН, і РК і не показати їх у деклараціях з ПДВ за ці періоди, то у  періоді від дати реєстрації ПН до дати реєстрації РК підприємство буде мати можливість користуватися неправомірним обсягом ліміту реєстрації ПН на суму неправильної ПН. Податківці можуть звернути на це увагу і вимагати скласти уточнюючі декларації – так, як описано вище.

г) неправильну ПН складено та вчасно зареєстровано, а РК до неї взагалі не буде складено і зареєстровано. Якщо є абсолютна впевненість у тому, що постачальник не буде складати РК та надавати його на реєстрацію підприємству, то у підприємства формується залишок ліміту реєстрації  ПН на суму цієї неправомірно отриманої ПН. Щоб відкоригувати цей залишок, потрібно у тому періоді, у якому виникає право на ПК за неправильною ПН (а це період її складання, якщо вона зареєстрована вчасно), скласти зведену ПН за пп. 198.5 ПКУ, як ми описали вище, варіант «Б». Таким чином, підприємство узгодить показники своєї декларації з даними ЄРПН.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 122 грн/міс

Передплатити

Автор: Станіслав Горбовцов

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Який порядок заповнення таблиці 3 додатка 5 (Д5) до декларації з ПДВ?
    Форма та Порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 р. №21
    Сьогодні 17:207
  • ЖБК при продажу квартир: ПДВ-реєстрація
    ЖБК реалізує квартири в новобудові. Операція з першого постачання житла звільнена від ПДВ. Чи виникає у ЖБК обов'язок зареєструватися платником ПДВ, якщо обсяг таких звільнених операцій за місяць перевищить 1 млн грн?
    25.07.202533
  • Зміна ціни після передоплати: ПН та РК
    Підприємство виставило рахунок на 1 одиницю товару. Отримано передоплату 50% - виписано податкову накладна на 0,5 одиниці товару. Після цього відбулося збільшення ціни товару (підписано додаткову угоду до Договору). Після підписання додаткової угоди покупець зробив доплату за товар - доплатив різницю між авансом та новою ціною товару. Остання подія - відвантаження товару. Як повинні виписуватися ПН по доплаті та РК до ПН по передоплаті? Яка причина коригування повинна бути вказана в РК?
    25.07.202572
  • Обов'язкова реєстрація платником ПДВ
    Підприємство – неплатник ПДВ. Загальний обсяг операцій за останні 12 місяців перевищив 1 млн грн (400 тис. грн передоплати за продаж товару від резидента України та 1,5 млн грн передоплати від нерезидента за експорт товару). Чи виникає обов'язок реєстрації платником ПДВ?
    25.07.20253072
  • Нюанси звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів на митній території України
    Режим звільнення від оподаткування ПДВ, встановлений пп. 87 - 1 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, застосовується виключно до операцій із ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту товарів, визначених пп. 9 - 36 розд. XXI «Прикінцеві та перехідні положення» МКУ
    24.07.202541