• Посилання скопійовано

Благодійна організація – платник ПДВ?

Благодійна організація здійснює закупівлю товарів медичного призначення та передає їх лікарням у якості благодійної допомоги. Чи повинна вона зареєструватись платником ПДВ після того, як обсяг таких операцій перевищить 1 мільйон гривень?

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону №5073 благодійна організація – юридична особа приватного права, установчі документи якої визначають благодійну діяльність в одній або декількох сферах, визначених цим Законом, як основну мету її діяльності.

Відповідно до пп. 14.1.13 ст. 14 ПКУ безоплатно надані товари - це товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорам, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів.

Підпунктом 197.1.15 ПКУ визначено, що звільняються від оподаткування ПДВ, зокрема надання такої допомоги благодійними організаціями набувачам (в зазначеному випадку лікарням) благодійної допомоги відповідно до законодавства про благодійну діяльність та благодійні організації.

Під безоплатним постачанням слід розуміти постачання товарів набувачам благодійної допомоги без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації. У разі недотримання умов, визначених пп. 197.1.15 ПКУ, такі операції оподатковуються на загальних підставах.

Відповідно пп. 197.1.15 ПКУ надання благодійної допомоги благодійними організаціями набувачам (суб’єктам) такої допомоги належить до звільнених від ПДВ операцій. 

Згідно з пп. 14.1.185, 14.1.191 ПКУ відсутнє постачання, відповідно немає і об’єкта обкладення ПДВ.

Відповідно до запитання чи може надання благодійної допомоги, наданої на 1 млн грн, бути підставою для обов’язкової ПДВ-реєстрації?

Зазначимо, що можуть, якщо межу обов'язкової реєстрації (1 млн грн за останні 12 календарних місяців) неприбутковою організацією перейдено. 

Пояснимо. До загального обсягу операцій з постачання товарів/послуг для цілей реєстрації особи як платника ПДВ належать операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ, ставкою 7 %, нульовою ставкою ПДВ, та звільнені від оподаткування ПДВ. При цьому обсяг операцій, що не є об’єктом оподаткування ПДВ, при обрахунку загального обсягу операцій з постачання товарів не включається.

Зокрема, якщо неприбуткова організація придбаває матеріальні цінності та передає їх в якості благодійної допомоги, як зазначено у запитанні, то така операція звільняється від оподаткування ПДВ за пп. 197.1.15 ПКУ (за умов виконання вимог, зазначених у цьому підпункті ПКУ). Але обсяг таких операцій включатиметься до загального обсягу операцій для визначення, чи підлягає благодійна організація обов’язковій реєстрації платником ПДВ. 

Отже, благодійній організації слід буде проаналізувати свої операції за останні 12 календарних місяців, що підпадають під визначення операцій, зазначених у ст. 194, 195 та 197 ПКУ та визначити їх обсяг. Якщо він  буде понад 1 млн грн, то до 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому буде досягнуто такий обсяг,  слід подати заяву про реєстрацію платником ПДВ – п. 183.2 ПКУ. Заява подається за формою №1-ПДВ та у ній слід буде вказати фактичний обсяг оподатковуваних операцій, досягнутий за 12 календарних місяців.

Зважаючи на те, у разі якщо благодійна організація передасть протягом року товарів більше, ніж на 1 млн грн, така організація повинна зареєструватись платником ПДВ.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Щербина Світлана

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • ПДВ при вивезенні з митного складу за межі митної території України нерозмитнених товарів
    Підприємство помістило імпортовані товари в режим «митного складу», ПДВ не сплачувалося, ПК не відображалося, та планує їх реекспортувати, що звільнено від ПДВ згідно пп. 206.5 ПКУ. При цьому отримано податковий кредит з ПДВ на послуги зберігання та транспортування цих товарів. Чи потрібно нараховувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ на ці послуги? Чи потрібно нараховувати компенсуючі ПДВ за ст. 199 ПКУ?
    21.11.202410
  • Як скласти РК при заміні товару та поверненні коштів постачальнику?
    Покупець повернув товар. Було відвантажено інший товар, а різницю коштів повернено. Як скласти ПН та РК за даною операцією?
    19.11.20246253
  • Як відобразити в декларації з ПДВ відмову у бюджетному відшкодуванні?
    Підприємство отримало акт позапланової документальної невиїзної перевірки, в якому відмовлено у відшкодуванні ПДВ на 170 000 грн і визначено заниження значення рядку 21 декларації з ПДВ за серпень 2024 р. на 170 000 грн. Чи має право підприємство подати УР за серпень 2024 р., в якому буде прибрано вищезазначену суму із заяви на відшкодування і включено до рядка 21? Чи можливо уникнути андміністративної відповідальності посадовим особам підприємства за ст. 163.1КУпАП (помилки в податковому обліку)?
    15.11.202427
  • Надання рекламних послуг нерезиденту: що з ПДВ?
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, надає нерезиденту рекламні послуги, які не є об’єктом ПДВ за пп. «б» пп.186.3 ПКУ. Чи є рекламними послуги: організація онлайн-виступу представників нерезидента на конференції; медіа-підтримка — розміщення новин про співпрацю; розміщення логотипу нерезидента на рекламних носіях конференції як партнера; розміщення стаціонарного банера в зоні конференції. Чи буде онлайн-участь нерезидента електронною послугою з місцем надання — реєстрацією отримувача?
    14.11.202426
  • Формування податкового кредиту за касовим методом після спливу 365 днів
    Податковий кредит формуємо з сум ПДВ, визначених згідно з коефіцієнтом розподілу, тобто частково за касовим методом та частково за загальними правилами. У липні 2023 р. від постачальника отримані послуги, які були оплачені не в повній сумі. У декларації з ПДВ за липень 2023 року до ПК включено ПДВ за ПН за цей же період відповідно до коефіцієнту розподілу. У серпні 2024 р. оплачується заборгованість за отримані в липні 2023 р. послуги і, відповідно, в декларації за серпень 2024 р. до ПН включається пропорційна до оплати сума ПДВ ПН за липень 2023 року. Тобто включається сума ПДВ ПН, дата складання якої більше 365 днів. Чи правомірне таке формування ПК?
    14.11.2024255