Бюджетне відшкодування ПДВ: правила оформлення

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), прописані в ст. 200 ПКУ.
Згідно із нею сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
При від’ємному значенні цієї різниці, її сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 ПКУ (тобто, ліміт реєстрації ПН/РК в ЄРПН)  на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує ліміту реєстрації ПН/РК на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо ви обрали варіант «б», то у вас, знову ж таки, є два варіанти. Їх можна побачити вже в формі декларації з ПДВ. Сума від’ємного значення (рядок 20 у декларації) підлягає бюджетному відшкодуванню (у рядку 20.2) на рахунок платника у банку (у рядку 20.2.1) та/або у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України (у рядку 20.2.2) (пп. 4 п. 5 розд. V Наказу Мінфіну №21). Тобто, як отримати бюджетне відшкодування – чи «живими» грошима на поточний рахунок, чи зарахувати його суму в рахунок майбутніх платежів з ПДВ чи боргів з інших податків, вирішує сам платник ПДВ. І прийняти рішення слід в тій самій декларації, у якій оформлено заяву на отримання бюджетного відшкодування (її роль грає додаток 4 до декларації)!

А ще існує зв'язок між заявленою сумою бюджетного відшкодування та сумою ліміту реєстрації ПН/РК.
Нагадаємо, що відповідно до п. 200-1.3 ПКУ платник ПДВ має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН на суму податку (SНакл), обчислену за такою формулою:

SНакл = SНакл Отр + SМитн + SПоп Рах + SОвердрафт – SНакл Вид – SВідшкод – SПеревищ,

де, зокрема, SВідшкод – це загальна сума ПДВ, заявлена платником ПДВ до бюджетного відшкодування з урахуванням сум коригувань та результатів перевірок. І вона зменшує суму реєстраційного ліміту. Навіть, якщо бюджетне відшкодування не було отримано «живими» грошима на поточний рахунок платника ПДВ. 
Якщо сплата грошових зобов’язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету здійснюється за рахунок від’ємного значення з ПДВ, задекларованого у рядку 20.2.2 декларації з ПДВ, то така сума зменшує реєстраційну суму та вважається відшкодованою в рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до держбюджету.

Розглянемо це на прикладі. Припустимо, що сума від'ємного значення з ПДВ за певний місяць становить 1490326 грн, а сума реєстраційного ліміту 1557460 грн. Частину бюджетного відшкодування 1350000 грн платник бажає зарахувати в рахунок погашення боргу з інших податків, а решта 140326 грн – зарахувати до складу податкового кредиту наступного звітного періоду.  Як треба було заповнити декларацію?

Саму декларацію слід було заповнити наступним чином:

Як бачимо з наведеного фрагмента декларації, заповнення рядка 20.2 передбачає обов’язкове заповнення додатку 3 та 4.

У додатку 3 проводиться розрахунок суми бюджетного відшкодування. У таблиці 1 треба навести ту суму від'ємного значення, яка знаходиться у межах фактично сплаченої (зокрема, постачальникам) суми ПДВ. У таблиці 2 наводиться розшифровка постачальників, яким ці суми було сплачено (або випадки сплати ПДВ до бюджету, які надали право на податковий кредит, з якого сформоване таке від'ємне значення). Як заповнювати цей додаток, ми розглядали тут і тут.

У додатку 4, зокрема, зазначається сума, яку платник просить перерахувати на його поточний рахунок (із наведенням платіжних реквізитів) або просить врахувати в рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету (із наведенням типів платежів та сум, які слід врахувати).

І тут слід бути обережними! Під час заповнення рядків податкової декларації та додатків 3 та 4 до неї слід перевірити відповідність даних зазначених в рядках 20.2.1 та 20.2.2 декларації та даних додатків  в частині відповідності задекларованих сум бюджетного відшкодування ПДВ.

Адже завищення задекларованої суми (виявлене податківцями) тягне за собою штраф за п. 123.1 ПКУ в розмірі 25 відсотків завищеної суми бюджетного відшкодування.

Якщо ж помилку при складанні декларації та додатків ви знайшли самостійно, її слід як найскоріше виправити у складі уточнюючого розрахунку.

Адже крім штрафу за завищення суми бюджетного відшкодування, податківці мають право відмовити у бюджетному відшкодуванні і вірної суми. Ось що говорить про це ст. 200 ПКУ:  контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання). В деяких випадках (вони наведені в п. 200.11 ПКУ) проводиться і документальна перевірка.  Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

Тобто, якщо камеральна/документальна перевірка виявила помилки чи порушення, заявлену суму не отримати. Але якщо невідповідність виникла через виникнення нового податкового боргу, то діятиме норма п. 200.12 ПКУ: у разі наявності у платника податку податкового боргу бюджетному відшкодуванню підлягає заявлена сума податку, зменшена на суму такого податкового боргу. Тобто, якщо, наприклад, ви заявили до відшкодування шляхом заліку, скажімо, податку на прибуток, суму 135 тис. грн, а податківці після подання декларації донарахували вам суму податкового боргу з податку на прибуток на суму 35 тис. грн, отримати ви зможете лише 100 тис. грн. Але це не помилка, тому уточнюючий розрахунок подавати не потрібно.  Таке зменшення здійснюється самими податківцями на підставі здійсненої перевірки (за актом). На підставі цього ж акту на суму зменшення бюджетного відшкодування повинна була відновитись і сума реєстраційного ліміту. Про це ми писали тут.

В результаті такого зменшення у платника відновляється й сума від’ємного значення з ПДВ, на яку він не отримав бюджетне відшкодування за визначеними ним напрямками (35 тис. грн). Про відмову у бюджетному відшкодуванні на певну суму податківці мають цього платника повідомити. А він у декларації за звітний період, у якому отримав таке повідомлення, відновити цю суму від’ємного значення. Як саме, наведено тут.