• Посилання скопійовано

Які наслідки анулювання реєстрації платника ПДВ за ініціативою самого платника?

Протягом року підприємство за загальній системі надавало послуги, які в загальній сумі обороту за рік не перевищують 1 млн грн. Чи може підприємство подати заяву на анулювання платника ПДВ та чи буде проводитись в зв'язку з цим податкова перевірка? Що відбудеться з коштами на електронному рахунку платника ПДВ в разі анулювання?

Щодо анулювання реєстрації платником ПДВ за ініціативою самого платника ми писали в аналітичному матеріалі.

Зокрема, будь-яка особа, зареєстрована як платник ПДВ протягом попередніх 12 місяців, може подати заяву про анулювання реєстрації, якщо загальна вартість оподатковуваних товарів/послуг, що надаються такою особою, за останні 12 календарних місяців була меншою від суми, визначеної ст. 181 ПКУ (1 млн грн), за умови сплати суми податкових зобов'язань з ПДВ.

Таким чином, обсяг оподатковуваних операцій протягом останніх 12 календарних місяців перед поданням заяви про анулювання реєстрації платника ПДВ не повинен перевищувати 1 млн грн. До цього розрахунку входять операції, що оподатковуються за ставкою 20%, 7%, 0% та ті, що звільнені від оподаткування. Операції, що не є об’єктом оподаткування, до цього розрахунку не включаються. Більш докладно про це – тут (у розділі «Які операції включаються до розрахунку обсягу 1 млн грн?»).

Відповідно до п. 78.1 ПКУ документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з підстав, перерахованих у цьому підпункті. Подання заяви про анулювання реєстрації платника ПДВ у цьому переліку немає, отже, така дія платника ПДВ не є підставою для позапланової перевірки. Проте звертаємо увагу на пп. 78.1.8 ПКУ, згідно з яким підставою для позапланової перевірки є те, що платник подав декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету ПДВ, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V ПКУ, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить понад 100 тис. гривень. Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить понад 100 тис. гривень. Разом з цим наявність підстави для позапланової перевірки ще не гарантує того, що така перевірка дійсно буде проведена.

Відповідно до п. 200-1.8 ПКУ та п. 7 Порядку №569, після анулювання реєстрації платника ПДВ залишок коштів на його рахунку у системі електронного адміністрування перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається. Більш докладно про те, як врегулювати цей залишок до дати анулювання реєстрації платника ПДВ – див. у нашій аналітиці (розділ «Повернення помилково або надміру сплачених коштів»).

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Автор: Єгорова Юлія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Покупець виявився платником ПДВ: алгоритм виправлення та штрафні ризики
    Наша компанія здійснила продаж товару контрагенту, вважаючи його неплатником ПДВ (у договорі цей статус не був чітко прописаний, а про зміни нас не повідомили). Ми зареєстрували податкову накладну (ПН) на неплатника з умовним ІПН «100000000000». Через місяць покупець звернувся з вимогою надати йому коректну ПН, оскільки, як з’ясувалося, він є діючим платником ПДВ. Чи зобов'язані ми виправляти помилку, якщо на момент продажу ми не мали цієї інформації? Чи загрожують нам штрафи за несвоєчасну реєстрацію нової ПН, адже граничні строки вже минули?
    13.02.202645
  • Відступлення грошової вимоги за договором факторингу та ПДВ
    Підприємство (Замовник) уклало договір на закупівлю електроенергії у постачальника з умовою оплати за рахунок бюджетних коштів. Постачальник здійснював постачання електроенергії у січні. У лютому постачальник повідомив, що 20 січня укладено договір факторингу, за яким право грошової вимоги за цим договором було відступлено Фактору. При цьому Фактор, за даними реєстру ПДВ, не є платником податку. Які особливості ПДВ для сторін?
    12.02.202625
  • Чи нараховуються ПЗ покупцем, якщо згідно умов договору оплата постачальнику здійснюється третьою особою?
    Одночасно з формуванням ПК покупець нараховує ПЗ з ПДВ на суму, що була включена до ПК на підставі ПН постачальника за операцією з постачання, з використанням механізму, визначеного п. 198.5 ст. 198 ПКУ, та скласти і зареєструвати в ЄРПН відповідну зведену ПН
    12.02.202625
  • Дата складання РК при зміні номенклатури
    На яку дату слід складати розрахунок коригування до податкової накладної, сформованої за попередньою оплатою, у разі подальшої зміни номенклатури товарів або послуг?
    12.02.202644
  • Повернення авансу після перереєстрації платником ПДВ: як списати сальдо за субрахунком 643?
    Підприємство отримало аванс у січні 2022 року, перебуваючи на окупованій території, і зареєструвало податкову накладну (ПН). У липні 2023 року реєстрацію платника ПДВ було анульовано. З 01.08.2023 підприємство повторно зареєструвалося платником ПДВ (отримало новий ІПН). У серпні 2024 року аванс повернуто покупцеві. Сформований РК не може бути зареєстрований. Як в обліку списати сальдо за рахунком 643/2 станом на 31.12.2025?
    12.02.202629