• Посилання скопійовано

Як повернути кошти, які зайво сплачені на ПДВ-рахунок?

Підприємство «А» при перерахуванні безвідсоткової фіндопомоги підприємству «Б» помилково перерахувало 50 тис. грн на ПДВ рахунок підприємства «Б» (вказаний у договорі як поточний). Кошти зарахувалися на ПДВ рахунок «Б». Як повернути їх підприємству «А»?

Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.

По-перше, підприємство «Б» повинно розпочати процедуру повернення зайво сплачених коштів на його ПДВ-рахунок.

Пунктом 200-1.5 ПКУ визначено, що з рахунку у СЕА ПДВ платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов'язань з ПДВ, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з ПДВ, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов'язань та суми податкового боргу з ПДВ.

Механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням електронних рахунків визначено Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою КМУ №569.

Отже, кошти з рахунку платника в СЕА ПДВ можуть бути перераховані в погашення податкового боргу виключно з ПДВ, а сума коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов'язань з ПДВ та суму податкового боргу з ПДВ, може бути перерахована на поточний рахунок платника податку за його заявою.

Заява подається у складі податкової звітності з ПДВ за формою додатка 4 (Д4) «Заява про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника», затвердженого наказом Мінфіну №21.

При цьому в обов’язковому порядку у додатку (Д4) зазначаються відомості щодо суми коштів на електронному рахунку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету. У таблиці 2 додатку (Д4) сума коштів на електронному рахунку, що може бути перерахована на поточний рахунок, визначається як різниця граф:

  • 1 – сума коштів на електронному рахунку на момент подання декларації з ПДВ;
  • 2 – сума податкових зобов’язань з ПДВ у рядку 18 декларації поточного звітного періоду;
  • 3 – сума податкового боргу з ПДВ на момент подання декларації.

У таблиці 3 додатка 4 слід зазначити відповідну суму прописом та цифрою, а також реквізити поточного рахунку в банку, на який платник бажає отримати ці кошти.

Таблицю 4 додатка 4 необхідно заповнювати в разі заповнення графи 3 в таблиці 2 цього ж додатку, тобто в разі наявності податкового боргу з ПДВ на дату подання декларації. У ній потрібно зазначити словами й цифрами суму податкового боргу з графи 3 таблиці 2.

Звертаємо увагу, що повернення коштів здійснюється за відсутності перевищення суми ПДВ у складених платником у звітному періоді та зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних над сумою податкових зобов’язань з ПДВ у рядку 9 декларації цього ж звітного періоду, та в межах реєстраційної суми (суми ліміту) на дату подання декларації. У разі допущення платником помилки у заповненні додатку (Д4) уточнюючий розрахунок не подається. Заявити до повернення кошти з електронного рахунку платника можна тільки у складі податкової декларації в наступному звітному періоді.

На дату подання декларації із заповненим додатком (Д4), в СЕА ПДВ зменшується реєстраційний ліміт на суму, яка відповідно до поданої заяви підлягає перерахуванню на поточний рахунок платника податку або в погашення податкового боргу з ПДВ.

По-друге, підприємство «Б» може повернути кошти підприємству «А» як після отримання повернення коштів з ПДВ-рахунку, так і не чекаючи такого повернення. Тобто підприємство «Б» може повернути кошти підприємству «А» зараз, а потім вже залишити у себе ті кошти, що будуть отримані ним з ПДВ-рахунку.

***

Читайте також: 

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Тристоронній договір з нерезидентом: як скласти податкову накладну на аванс? (аудіоверсія)
    Підприємство отримало від нерезидента передоплату за обладнання в сумі 100 000 дол. США. Обладнання буде передано отримувачу, який знаходиться в Україні. Як правильно скласти податкову накладну на суму авансу, отриманого в іноземній валюті?
    17.06.202616
  • Дата виникнення ПДВ-зобов’язань при передоплаті у 2026 році: правило першої події (аудіоверсія)
    Підприємство перерахувало постачальнику передоплату за товари 27.12.2026, а кошти були зараховані на рахунок постачальника 28.12.2026. Необхідно визначити, на яку саме дату, з урахуванням правила першої події та норм п. 187.1 ПКУ, у постачальника виникають податкові зобов’язання з ПДВ за такою операцією.
    17.06.202641
  • Помилкова податкова накладна з РК до нуля у 2026 році: відображення в декларації з ПДВ (аудіоверсія)
    У травні 2026 року підприємство помилково склало та зареєструвало в ЄРПН податкову накладну без фактичного постачання. У тому ж місяці до неї зареєстровано розрахунок коригування зі зменшенням показників до нуля. Чи виникають у такому разі податкові зобов’язання з ПДВ, чи потрібно відображати ці документи в декларації з ПДВ та чи впливає їх невідображення на правильність визначення податкових зобов’язань?
    17.06.2026152
  • ПДВ при продажу зерна з елеватора у 2026 році: дата ПЗ і ПН за EXW (аудіоверсія)
    Підприємство - платник ПДВ реалізує зерно, що зберігається на елеваторі, на умовах EXW. За договором поставки право власності переходить покупцю на дату підписання видаткової накладної, але тристоронній акт, розрахунки за зберігання та переоформлення складських документів оформлюються пізніше. На яку дату виникають податкові зобов’язання з ПДВ і обов’язок скласти податкову накладну, якщо оплата на цю дату ще не надійшла?
    15.06.202638
  • Списання озимої пшениці у 2026 році: ПДВ-наслідки та критерії форс-мажору (аудіоверсія)
    Сільськогосподарське підприємство восени 2025 року засіяло озиму пшеницю. У лютому 2026 року посіви були життєздатними, але в період з кінця лютого до кінця квітня їх повністю знищено під час будівництва фортифікаційних споруд. Комісія підтвердила безповоротне пошкодження та списання. Чи вважається така втрата наслідком форс-мажору або заходів оборони, і чи потрібно нараховувати ПДВ за пп. 198.5 ПКУ?
    15.06.202625