Реорганізація постачальника: яка доля податкового кредиту?

Спочатку проаналізуємо, що саме відбулось з юридичної точки зору. 

Згідно з п. 1 ст. 56 ГКУ, суб’єкт господарювання — господарська організація, яка може бути утворена за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і фізичних осіб шляхом заснування нової господарської організації, злиття, приєднання, виділу, поділу, перетворення діючої (діючих) господарської організації (господарських організацій) з додержанням вимог законодавства.

Відповідно до п. 1 ст. 109 ЦКУ виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов’язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб. На підставі п. 2 ст. 109 ЦКУ після прийняття рішення про виділ учасники юридичної особи або орган, що прийняв рішення про виділ, складають та затверджують розподільчий баланс.

Отже, підприємство "А" виділило з себе нове підприємство "Б" та наділило його за розподільчим балансом не лише майном, а і певними обов’язками. Зокрема, передати нерухоме майно, передоплату за майнові права, яке отримало ще підприємство "А".  По суті, відбулась заміна виконавця за договором, яке в ЦКУ розглядається як переведення боргу. 

Щодо оформлення переведення боргу слід зазначити таке:

Нагадаємо, що за ст. 520 ЦКУ боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом. 

Форма правочину щодо заміни боржника у зобов'язанні визначається відповідно до положень ст. 513 ЦКУ. Так, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій ж формі, що й правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації такого правочину, якщо інше не встановлено законом. 

Тобто заміна боржника, яка виникла шляхом виділу, вимагає укладання нового договору (або додаткової угоди) до договору про продаж майнових прав, у якому зазначається, що виконувати зобов’язання з передачі нерухомості буде вже підприємство "Б". 

А тепер подивимось на податкові наслідки в частині ПДВ.

 Прямо така операція ПКУ не врегульована. Тому доводиться шукати роз’яснення від податківців. 

Так, у листі від 22.12.2015 р. №27403/6/99-99-19-03-02-15 ДПС розглядала ситуацію саме з переведенням боргу за отриманою передоплатою і говорила: 

• переведення боргу (з перерахуванням авансових платежів від первісного боржника до нового) для первісного боржника є підставою для списання кредиторської заборгованості, сформованої за отриманими авансами; 
• на дату перерахування коштів та після переводу боргу (в сумі таких перерахованих коштів) об’єкт оподаткування у первісного боржника зникає (відсутня операція з постачання товарів). Відповідно на дату такого перерахування у нього виникає право на коригування податкових зобов’язань з ПДВ, які були нараховані за отриманою передоплатою. Тобто він складає РК, який покупець зобов’язаний використати для зменшення ПК;
• у нового боржника на дату отримання коштів від первісного виникає обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за операціями з постачання.  Тобто він складає нову ПН, яка й надасть покупцю право на податковий кредит.  

Але тут слід звернути увагу на те, що в цій ситуації розглядається випадок, коли  не лише переводиться борг, а й перераховуються кошти в сумі раніше отриманої передоплати новому боржнику. Адже саме на дату перерахування/отримання таких коштів складатимуться РК до старої ПН та нова ПН.  Чи відбулося перерахування коштів від підприємства "А" підприємству "Б" у випадку, який зазначений у запитанні, нам невідомо. Можливо, що на суму такого зобов’язання нове підприємство "Б" отримало інші активи за розподільчим балансом. А дата отримання таких активів в сумі переведеного боргу є важливою, адже, на думку автора, саме на цю дату у первісного боржника виникає право сторнувати раніше визнані податкові зобов’язання, а у нового – визнати нове податкове зобов’язання. Ось чому, на думку автора, важливо оформити заміну боржника новим договором (додатковою угодою), у якому прописати умови переведення боргу. 

Втім, оскільки ситуація, яка наведена в запитанні, прямо не врегульована ПКУ, а листи ДПС мають інформаційний та роз’яснювальний характер, радимо звернутися до ДПС за індивідуальною податковою консультацією. При цьому звернутися за нею варто всім трьом сторонам операції окремо. Адже лише ІПК, надана в письмовій або електронній формі, захистить платника податків, який її отримав, при податковій перевірці (ст. 53 ПКУ).