Головна Усі консультації Оподаткування ПДВ

Які особливості оподаткування ПДВ операцій з продажу використаних акумуляторів?

Підприємство (платник податку на прибуток та ПДВ) уклало договір про продаж використаних (виснажених) акумуляторів електричних, які відповідають ГОСТу 1639-2009 (ДСТУ 3211-2009) «Брухт та відходи кольорових металів та сплавів». Як застосовувати пільгу з ПДВ: скласти ПН чи проводити в кінці року перерозподіл ПК?

Чи потрібно нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ за пп. 198.5 ПКУ?

Відповідно до пп. «б» пп. 198.5 ПКУ платник ПДВ зобов'язаний нарахувати ПЗ, якщо товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, звільнених від оподаткування ПДВ відповідно до:

Якщо після 01.07.2015 року товар був придбаний/виготовлений із ПДВ (то не важливо, чи такий ПДВ був відображений у складі ПК, чи ні), при використанні такого товару в звільнених від ПДВ операціях слід нарахувати умовні ПЗ з ПДВ. Самі податківці про це говорять у ІПК від 17.01.2019 р. №199/6/99-99-15-03-02-15/ІПК. Тобто, у разі придбання товарів/послуг з ПДВ, при їх використанні у звільнених ПДВ операціях дійсно необхідно нарахувати ПЗ з ПДВ за нормами пп. 198.5 ПКУ.

Однак в даному випадку підприємство не придбаває акумулятори як металобрухт, а отримує їх як зворотні відходи внаслідок використання цих акумуляторів за призначенням.

Зазначимо, що у «Віснику» від 11.05.2018 р. №17-18 (970)  податківці розглядали таку ситуацію: «підприємство купило папір або метал як сировину (напівфабрикати) для використання в оподатковуваних операціях, а саме виготовлення і реалізації основної продукції. Після переробки та утворення зворотних відходів воно оприбуткувало вже не сировину (яку було куплено для виробництва), а макулатуру (металобрухт) — зовсім інші активи, які оцінено за справедливою вартістю. Вихідну сировину було використано в оподатковуваних операціях, а відходи — незмінний супутник готової продукції, і їх утворення пов’язано з господарською діяльністю підприємства. Такі відходи підприємство не купувало, і тому немає можливості нарахувати зобов’язання виходячи із ціни їх придбання (якої просто немає). Проте в листі ДФСУ від 16.03.2016 р. № 5737/6/99-99-19-03-02-15 пропонується нараховувати зобов’язання виходячи з договірної вартості, яка, своєю чергою, відповідає балансовій вартості реалізованої вторсировини».

Почали податківці правильно – дійсно, вхідна сировина була саме металом, яка повністю була використана при виготовленні основної продукції. Внаслідок такого виготовлення виник зовсім інший актив – металобрухт.

Дійсно металобрухт виробник не купував, він утворився внаслідок оброблення основної сировини. Однак далі податківці замість того, аби з’ясувати, чи виникатиме за цією операцією ПЗ з ПДВ за пп. 198.5 ПКУ, одразу почали вигадувати базу нарахування таких ПЗ. При цьому зазначають, що немає можливості нарахувати ПЗ, виходячи з ціни придбання металобрухту (якої просто немає). Така ж ситуація і з використаними акумуляторами, які відпрацювали свій ресурс і перетворилися на відходи (брухт кольорових металів), а не джерело енергії.

Ми вважаємо, що ПЗ на підставі пп. 198.5 ПКУ, якщо металобрухт утворився в результаті звийчаної діяльності підприємства як відходи, нараховувати не потрібно.

По-перше, акумулятори придбавалися з метою використання їх в оподатковуваних операціях і в них же вони були  використані повністю.

По-друге, на початку ми зазначали, що норми пп. 198.5 ПКУ зобов’язують нараховувати ПЗ, якщо товари/послуги були придбані з ПДВ, а потім ці ж товари почали використовуватися у звільнених операціях.

Тобто, мова йде про один і той ж товар без зміни його якісних характеристик, який було придбано. У ситуації, що розглядається, маємо два різних «товари» - акумулятор як джерело енергії, який повністю використовується в оподатковуваних операціях (виснажується протягом строку його експлуатації) та металобрухт, який утворився після виснаження акумулятора. Отже, норми пп. 198.5 ПКУ в даному випадку не мають застосовуватись.

 

Чи застосовуються норми ст. 199 ПКУ?

Відповідно до п. 199.1 ПКУ, у разі, якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пп. 189.1 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в ЄРПН на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.

Як ми бачили у попередньому розділі, вхідного ПДВ у даній ситуації немає і розподіл вхідного ПДВ теж не потрібно робити. Крім цього, відповідно до пп. 199.6 ПКУ правила ст. 199 ПКУ  не застосовуються в разі постачання платником ПДВ  відходів і брухту чорних і кольорових металів, які утворилися в такого платника внаслідок переробки, обробки, плавлення товарів (сировини, матеріалів, заготовок тощо) на виробництві, будівництві, розібранні (демонтажу) ліквідованих основних фондів та інших подібних операцій.

 

Як заповнити податкову накладну та звіт про суми податкових пільг?

Якщо платник ПДВ одночасно здійснює операції із постачання товарів/послуг, які обкладаються ПДВ та які звільнені від оподаткування, то слід складати на них окремі ПН (п. 201.5 ПКУ; п. 17 Порядку № 1307).

У ПН, яка складена на звільнені від ПДВ операції, у лівому верхньому куті в графі «Складена на операції, звільнені від оподаткування» ставиться позначка «Без ПДВ» (п. 201.3 ПКУ). Заголовна частина заповнюється в загальному порядку.

У розділі А в рядку IХ наводяться обсяги постачання товарів/послуг, звільнених від оподаткування. При цьому значення рядків I та IХ будуть однаковими. Рядки II–VIII розділу А не заповнюються.

У розділі Б табличної частини ПН відображаються дані в розрізі номенклатури товарів/послуг, зокрема:

  • у графі 8 – код ставки 903, тобто як для операцій із постачання товарів/послуг, звільнених від оподаткування;
  • графі 9 – код пільги згідно з Довідниками податкових пільг, затвердженими ДФС, станом на дату складання ПН – 14060465.

Форма Звіту про суми податкових пільг наведена у додатку до Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затвердженого постановою КМУ №1233. Звіт складається щокварталу наростаючим підсумком (за 3, 6, 9 і 12 календарних місяців) і подається до органу ДФС за місцем реєстрації суб’єкта господарювання протягом 40 календарних днів після закінчення податкового періоду.

Відповідно до наказу ДПАУ від 29.03.2011 р. №167 розрахунок не внесених сум податку за операціями з постачання товарів (послуг), звільнених від оподаткування, здійснюється за алгоритмом:

 

СП = (Vпост. зв. - (Vприд. з податком + Vприд. без податку)) х розмір ставки ПДВ

де:

  • СП — сума пільг;
  • Vпост. зв. — обсяги операцій, звільнених від оподаткування ПДВ, — з розділу I декларації з ПДВ;
  • Vприд. з податком, Vприд. без податку — обсяги операцій з придбання товарів (послуг), які використані в операціях, звільнених від оподаткування (обсяг операцій з придбання лише тих товарів (послуг), які використані в операціях, звільнених від оподаткування ПДВ, зазначених в V пост. зв.).

В даному випадку величини Vприд. з податком та Vприд. без податку будуть нульовими, оскільки вхідного ПДВ за операціями з продажу відпрацьованих акумуляторів  немає.

Доступ до повного тексту цієї консультації можливий лише для передплатників електронного або паперового «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, перейшовши за посиланням;  вартість мінімального пакету «Мій асистент» становить лише 43 грн на місяць.

Дякуємо за розуміння.

Автор:
Єгорова Юлія
Джерело
«Дебет-Кредит»
Рубрика:
Оподаткування / ПДВ
Теги:
ПДВ , Пільги , Договір

Новини від Дт-Кт «Дебету-Кредиту» – тепер у Viber!

Коментарі: 0

Новини по темі

Консультації по темі