• Посилання скопійовано

Доступ до завантаження матеріалів із сайту нерезидента: що з ПДВ та податком на репатріацію?

Юрособа (платник податку на прибуток, платник ПДВ) оформила передплату на сайті резидента США. За умовами передплати передплатник отримує право завантажити 50 будь-яких фотографій на місяць та використовувати їх на умовах ліцензії. Які податки в Україні необхідно сплачувати юрособі-передплатнику при оплаті періодичних платежів нерезиденту?

ПДВ

Згідно з п. 26-1 підрозділу 2 р. ХХ ПКУ тимчасово, з 1 січня 2013 року до 1 січня 2023 року, звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання програмної продукції, а також операції з програмною продукцією, плата за які не вважається роялті згідно з абз. 2-7 пп. 14.1.225 ПКУ.

Згідно з ліцензійною угодою нерезидент надає підписнику не ексклюзивне, що не підлягає передачі іншим особам, чинне у всіх країнах світу безстрокове право на використання, зміну (за винятком явно забороненого в цьому документі) і відтворення візуальних матеріалів з урахуванням умов відповідної ліцензії та обмежень, описаних в ліцензійному договорі (оферта).

А саме, п. 5 Договору Стандартна ліцензія на зображення надається для особистого некомерційного використання підписником (не для перепродажу, завантаження, розповсюдження або будь-якого іншого способу комерційного використання).

З огляду на це, вважаємо, що платежі за доступ на сайті для завантаження фото (тобто мова про операції з програмною продукцією - сайтом) не є роялті, адже передплатник внаслідок такого доступу придбаває примірники (копії, екземпляри) об'єктів інтелектуальної власності – фото, у т.ч. в електронній формі, для використання за своїм функціональним призначенням для кінцевого споживання. А це умови невизнання платежів роялті згідно з абз. 4 пп. 14.1.225 ПКУ.

З 01.01.2018 р. в п. 26-1 підрозділу 2 р. ХХ ПКУ уточнено, що під звільнення ПДВ потрапляє не лише постачання інтернет-сайтів та/або онлайн-сервісів, але також і доступ до них.

Втім, податківці висувають певні правила щодо такого доступу. Так, виходячи із ІПК від 16.05.2018 р. №2183/6/99-99-15-03-02-15/ІПК і від 16.05.2018 р. №2185/6/99-99-15-03-02-15/ІПКвід 05.04.2018 р. №1384/6/99-99-15-03-02-15/ІПК така ПДВ-пільга з операції щодо доступу до інформаційного продукту на сайті діє тільки в тому випадку, якщо скориставшись доступом до контенту, інтернет-сайту або онлайн-сервісу покупець отримує програмну продукцію (її копію).

Якщо ж доступ обмежується тільки наданням права на пошук, обробку, отримання інформації та інші дії без фактичного постачання програмної продукції (її копії), то така операція вважається операцією з подання послуг з пошуку, обробки, отримання інформації (пп. «в», «д» п. 186.3 ПКУ) і, відповідно, оподатковується ПДВ в загальному порядку — за ставкою 20%. При отриманні від нерезидента послуг з надання доступу до інформаційних продуктів, які знаходяться на веб-сайтах, через мережу Інтернет, резидент - отримувач таких послуг, відповідно до п. 180.2 ПКУ, є відповідальною особою за нарахування та сплату ПДВ до бюджету.

При цьому для цілей п. 26-1 підрозділу 2 р. ХХ ПКУ до програмної продукції відносяться:

  • результат комп'ютерного програмування у вигляді операційної системи, системної, прикладної, розважальної та/або навчальної комп'ютерної програми (їх компонентів), а також у вигляді інтернет-сайтів та/або онлайн-сервісів та доступу до них;
  • примірники (копії, екземпляри) комп'ютерних програм, їх частин, компонентів у матеріальній та/або електронній формі, у тому числі у формі коду (кодів) та/або посилань для завантаження комп'ютерної програми та/або їх частин, компонентів у формі коду (кодів) для активації комп'ютерної програми чи в іншій формі;
  • будь-які зміни, оновлення, додатки, доповнення та/або розширення функціоналу комп'ютерних програм, права на отримання таких оновлень, змін, додатків, доповнень протягом певного періоду часу;
  • криптографічні засоби захисту інформації.

Ясна річ, що фото не є програмною продукцією, а є об'єктом інтелектуальної власності. А тому, якщо дотримуватися фіскальної позиції ДПС, слід нараховувати ПДВ за ставкою 20% на суму передплати, адже внаслідок доступу до сайту резидент завантажує інформацію, яка не є не програмною продукцією.

Погодитися із позицією податківців ми не можемо.  Адже в абз. 1 п. 26-1 підрозділу 2 р. ХХ ПКУ сказано про звільнення від ПДВ операції з програмною продукцією, а це і є сайт, плата за який не вважається роялті згідно з абз. 2-7 пп. 14.1.225 ПКУ. А надалі в абз. 3 п. 26-1 підрозділу 2 р. ХХ ПКУ уточняється, що мова також про доступ до інтернет-сайтів та/або онлайн-сервісів.

Ніякої вимоги про необхідність при наявності доступу завантажувати програмну продукцію у п. 26-1 підрозділу 2 р.ХХ ПКУ немає. Тому, вважаємо, що оплата доступу до сайту для завантаження фото є операцією з програмною продукцією, плата за яку не вважається роялті згідно з абз. 4 пп. 14.1.225 ПКУ, а тому така операція є звільненою.

Крім цього зауважимо, що суд визнав недійсною ІПК від 05.04.2018 р. №1384/6/99-99-15-03-02-15/ІПК щодо розмежування на завантаження та просто пошук інформації на сайті при доступі до сайту для цілей ПКУ, та зазначив, що слід виходити із того чи є платіж роялті, чи ні (Постанова Шостого апеляційного адмінсуду від 25.07.2019 р. по справі №826/8167/18).

З огляду на вищевказане радимо отримати власну ІПК, й при отриманні негативної відповіді, скориставшись аргументами вищенаведеного суду, оскаржити її у судовому порядку. Аби відразу не оподатковувати ПДВ такі операції й доводити свою правоту при перевірці, або вже у суді.

Усі останні зміни з ПДВ
у вашій поштовій скриньці!

Нова тематична розсилка від редакції. Ви точно нічого не пропустите

Підписатись

Хочете подивитись, як це виглядає?

 

Податок на репатріацію

Оскільки вище ми визначили, що платежі за доступ на сайт не є роялті, то вважаємо, що це виручка нерезидента за надання послуг із доступу на сайт. А тому згідно з виключенням у пп. «й» пп. 141.4.1 ПКУ дохід нерезидента у вигляді  виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту від такого нерезидента, не є доходами, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, а тому не підлягають оподаткуванню на території України.

Детально про доходи нерезидента у вигляді виручки та необхідність отримання довідки від такого нерезидента ми писали тут.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Автор: Катерина Калашян

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Складання ПН за щоденними підсумками, якщо постачання кінцевим споживачам на умовах післяплати через юрособу – перевізника
    За роз’ясненням при складанні ПН за щоденними підсумками операцій, якщо постачання кінцевим споживачам здійснюється на умовах післяплати через іншу юрсобу – перевізника, яка також приймає кошти за оплату таких товарів з подальшим їх перерахуванням постачальнику, треба отримати ІПК
    Сьогодні 16:558
  • Коректність дати акта та податкової накладної при розбіжності з датою на СМГС
    Контрагент-експедитор, який надає послуги із залізничного та автомобільного перевезення, пропонує скласти акт виконаних робіт та зареєструвати ПН на залізничне перевезення датою 16.05.2025 року. При цьому вантаж прибув на станцію призначення 07.05.2025 року, що підтверджено штампом на залізничній накладній СМГС. Послуги автоперевезення надані 14.05.2025 р., і цією ж датою складений акт на ці послуги. Наскільки правомірним є таке оформлення документів, враховуючи розбіжність у датах?
    Сьогодні 13:0236
  • Виправляємо помилку у графі 3.1 та/або 3.3 зведеної ПН з типом причини «13» без змін обсягів постачання або зменшення/збільшення ПЗ
    Яким чином виправити помилку, допущену у графі 3.1 та/або 3.3 (код УКТ ЗЕД / ДКПП) зведеної податкової накладної з типом причини «13 – Складена у зв’язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів / послуг не в господарській діяльності», яка не призводить до змін обсягів постачання або зменшення / збільшення податкових зобов’язань?
    Сьогодні 12:0533
  • Невідшкодовано ПДВ: списання на витрати
    Підприємство не включило до податкового кредиту суму ПДВ через помилки в ПН, яку постачальник не виправив шляхом надання РК. Коли можна списати цю суму ПДВ на витрати (рахунок 949): одразу після втрати права на податковий кредит чи потрібно чекати спливу 1095 днів з дати складання такої ПН?
    Сьогодні 09:193322
  • Несвоєчасна реєстрація РК на повернення товару
    Повернення товару від покупця відбулося у січні 2024 року, однак РК до ПН не був зареєстрований. Наразі зареєструвати РК неможливо через зміну директора та недійсний КЕП. Як постачальнику коректно відкоригувати податкові зобов'язання з ПДВ за минулий період та які податкові наслідки виникають у цій ситуації?
    13.06.2025186