Надання експортної послуги: що з ПДВ?

Запитання:

Виконавець-резидент уклав договір із замовником-нерезидентом про надання послуг, які за КЗЕП класифікуються як «інші дослідні послуги (код 10.01.02) з умовою надання послуг за межами митної території України і це не є об'єктом оподаткування ПДВ. На такі послуги податкову накладну не оформлюють. Замовник сплатив аванс згідно з умовами договору в червні, але послуги не надаються, відповідно податкова накладна виконавцем не оформлюється. У серпні сторони вирішують змінити місце постачання послуг на митну територію України і це означає, що місце надання послуг розташоване на митній території України та є об'єктом оподаткування ПДВ. Яким чином виправити ситуацію, щоб уникнути штрафів за несвоєчасну реєстрацію в ЄДР податкової накладної та за заниження податкових зобов’язань в ПДВ-декларації за червень?

Відповідь:

У пп. «б» п. 185.1 ПКУ зазначено, що об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

Згідно з пп. 186.4 ПКУ місцем постачання послуг є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у пп. 186.2 і 186.3 ПКУ.

Перелік послуг, місце фактичного постачання яких пов'язане:

• з рухомим майном наведено в пп. 186.2.1 ПКУ;
• з нерухомим майном, у т. ч. що будується, – в пп. 186.2.2 ПКУ.

Місцем постачання послуг, зазначених у пп. 186.3 ПКУ, вважається місце, у якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або – у разі відсутності такого місця – місце постійного чи переважного його проживання.

ДФС у м. Києві в ІПК від 25.10.2018 р. № 4582/ІПК/26-15-12-01-18 та ДФС в ІПК від 27.06.2018 р. №2868/6/99-99-15-03-02-15/ІПК повідомляють, що пп. 186.2 – 186.4 ПКУ визначено категорії послуг, місце постачання яких визначається залежно від місця реєстрації постачальника або отримувача відповідних послуг або від місця фактичного надання відповідних послуг.

Отже, порядок оподаткування ПДВ операцій платника податку з постачання послуг безпосередньо залежить від місця постачання таких послуг.

У разі, якщо послуги, які платник ПДВ надає нерезиденту, не підпадають під визначення послуг, наведених в пп. 186.2 та 186.3 ПКУ, то відповідно до пп. 186.4 ПКУ місцем їх постачання є місце реєстрації постачальника таких послуг.

Інші дослідні послуги не вказані в пп. 186.2 та 186.3 ПКУ, тому місцем їх постачання як і раніше (у червні 2019 р.), так і тепер (у серпні 2019 р.) є місце реєстрації їх постачальника.

У ситуації, яка розглядається, операції з постачання інших дослідницьких послуг є об'єктом оподаткування ПДВ у загальновстановленому порядку за основною ставкою 20%.

Складання ПН

Відповідно до пп. 187.1 ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання послуг, в т. ч. нерезиденту на території України, вважається дата «першої події».

У ситуації, яка розглядається, такою датою є дата отримання авансу від нерезидента.

Згідно з пп. 201.1 ПКУ при здійсненні операцій з постачання послуг на дату виникнення податкових зобов'язань платник ПДВ зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений абз. 9 п. 201.10 ПКУ термін.

Нормами п. 12 Порядку №1307 передбачено, що у разі постачання послуг отримувачу, який не зареєстрований як платник податку:

• у графі «Отримувач (покупець)» зазначається «Неплатник»;
• у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «100000000000»;
• рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється.

Порушення платниками ПДВ граничного строку, передбаченого ст. 201 ПКУ, для реєстрації податкової накладної в ЄРПН (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) від 31 до 60 к.д. тягне за собою накладення на платника ПДВ штрафу в розмірі 30% суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних (п. 120-¹.1 ПКУ).

Крім того, положення пп. 50.1 ПКУ зобов'язують платника податку надіслати уточнюючий розрахунок до податкової декларації за попередній період (за червень 2019 р.).

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у т. ч. за результатами електронної перевірки) виявлені.

Отже, уникнути штрафів не вдасться.