• Посилання скопійовано

Надання експортної послуги: що з ПДВ?

Із замовником-нерезидентом укладено договір про надання послуг, що за КЗЕП класифікуються як «інші дослідні послуги (код 10.01.02) з умовою надання послуг за межами митної території України. У серпні вирішено змінити місце постачання послуг на митну територію України. Як виправити, щоб уникнути штрафів за несвоєчасну реєстрацію ПН та за заниження ПЗ в декларації з ПДВ за червень?

Запитання:

Виконавець-резидент уклав договір із замовником-нерезидентом про надання послуг, які за КЗЕП класифікуються як «інші дослідні послуги (код 10.01.02) з умовою надання послуг за межами митної території України і це не є об'єктом оподаткування ПДВ. На такі послуги податкову накладну не оформлюють. Замовник сплатив аванс згідно з умовами договору в червні, але послуги не надаються, відповідно податкова накладна виконавцем не оформлюється. У серпні сторони вирішують змінити місце постачання послуг на митну територію України і це означає, що місце надання послуг розташоване на митній території України та є об'єктом оподаткування ПДВ. Яким чином виправити ситуацію, щоб уникнути штрафів за несвоєчасну реєстрацію в ЄДР податкової накладної та за заниження податкових зобов’язань в ПДВ-декларації за червень?

 

Відповідь:

У пп. «б» п. 185.1 ПКУ зазначено, що об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

Згідно з пп. 186.4 ПКУ місцем постачання послуг є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у пп. 186.2 і 186.3 ПКУ.

Перелік послуг, місце фактичного постачання яких пов'язане:

Місцем постачання послуг, зазначених у пп. 186.3 ПКУ, вважається місце, у якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або – у разі відсутності такого місця – місце постійного чи переважного його проживання.

ДФС у м. Києві в ІПК від 25.10.2018 р. №4582/ІПК/26-15-12-01-18 та ДФС в ІПК від 27.06.2018 р. №2868/6/99-99-15-03-02-15/ІПК повідомляють, що пп. 186.2 – 186.4 ПКУ визначено категорії послуг, місце постачання яких визначається залежно від місця реєстрації постачальника або отримувача відповідних послуг або від місця фактичного надання відповідних послуг.

Отже, порядок оподаткування ПДВ операцій платника податку з постачання послуг безпосередньо залежить від місця постачання таких послуг.

У разі, якщо послуги, які платник ПДВ надає нерезиденту, не підпадають під визначення послуг, наведених в пп. 186.2 та 186.3 ПКУ, то відповідно до пп. 186.4 ПКУ місцем їх постачання є місце реєстрації постачальника таких послуг.

Інші дослідні послуги не вказані в пп. 186.2 та 186.3 ПКУ, тому місцем їх постачання як і раніше (у червні 2019 р.), так і тепер (у серпні 2019 р.) є місце реєстрації їх постачальника.

У ситуації, яка розглядається, операції з постачання інших дослідницьких послуг є об'єктом оподаткування ПДВ у загальновстановленому порядку за основною ставкою 20%.

 

Складання ПН

Відповідно до пп. 187.1 ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання послуг, в т. ч. нерезиденту на території України, вважається дата «першої події».

У ситуації, яка розглядається, такою датою є дата отримання авансу від нерезидента.

Згідно з пп. 201.1 ПКУ при здійсненні операцій з постачання послуг на дату виникнення податкових зобов'язань платник ПДВ зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений абз. 9 п. 201.10 ПКУ термін.

Нормами п. 12 Порядку №1307 передбачено, що у разі постачання послуг отримувачу, який не зареєстрований як платник податку:

  • у графі «Отримувач (покупець)» зазначається «Неплатник»;
  • у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «100000000000»;
  • рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється.

Порушення платниками ПДВ граничного строку, передбаченого ст. 201 ПКУ, для реєстрації податкової накладної в ЄРПН (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) від 31 до 60 к.д. тягне за собою накладення на платника ПДВ штрафу в розмірі 30% суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних (п. 120-1.1 ПКУ).

Крім того, положення пп. 50.1 ПКУ зобов'язують платника податку надіслати уточнюючий розрахунок до податкової декларації за попередній період (за червень 2019 р.).

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у т. ч. за результатами електронної перевірки) виявлені.

Отже, уникнути штрафів не вдасться.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Автор: Бондаренко Олена

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Щодо особливостей декларації з ПДВ в межах РЕЗ
    Чи обов'язково подавати уточнюючі розрахунки до декларацій з ПДВ за лютий та травень 2025 року, якщо в них були відображені показники ПН_РЕЗ та РК_2 до неї, що не вплинуло на кінцевий результат, враховуючи нові роз'яснення ДПС у листі №11933/7/99-00-21-03-02-07 від 02.05.2025 р.?
    18.07.202518
  • Списання безнадійної дебіторки: коригування ПДВ
    Підприємство списує безнадійну дебіторську заборгованість (аванс за непоставлений товар), що виникла у 2017 році. Податковий кредит за ПН на цей аванс був раніше задекларований. Як правильно відкоригувати ПДВ: нарахувати компенсуючі ПЗ за пп. 198.5 ПКУ чи подати уточнюючий розрахунок до декларації того періоду, коли було відображено податковий кредит?
    18.07.202531
  • Включення розблокованої податкової накладної до податкового кредиту через рік
    Податкова накладна, що була виписана 06.05.2024 р., своєчасно подана на реєстрацію (31.05.2024 р.), але її реєстрацію було зупинено, а згодом поновлено за рішенням комісії 20.09.2024 р. Чи можливо включити таку податкову накладну до складу податкового кредиту у червні 2025 року?
    18.07.2025267
  • Дата РК при поверненні авансу та товару
    23.06.2025 р. постачальник отримав від покупця кошти за запчастини на суму 27000 грн і постачальник виписав на цю дату ПН. Товари були відвантажені і отримані покупцем також 23.06.2025 р. Згодом з’ясувалося, що запчастини не підійшли і їх 27.06.2025 р. покупець повернув постачальнику. 10.07.2025 р. постачальник повернув покупцю кошти - 27000 грн. Якою датою постачальник повинен складати РК – на 27.06.2025 чи на 10.07.2025 р.?
    17.07.202543
  • Несвоєчасне коригування ПДВ-кредиту: штрафні санкції
    Покупець (платник ПДВ) у 2022 році отримав повернення передоплати від постачальника, який на момент повернення вже став неплатником ПДВ. Податковий кредит, сформований у 2021 році за цією операцією, не був своєчасно відкоригований. У 2024 році покупець подав уточнюючий розрахунок, зменшивши податковий кредит. Які фінансові санкції (самоштраф, пеня) застосовуються за таке несвоєчасне коригування та чи потрібно сплачувати до бюджету суму ПДВ?
    17.07.202529