• Посилання скопійовано

Відсутність реєстрації ПН: чи правомірно застосовувати штраф 50%?

Підприємство несвоєчасно зареєстровано платником ПДВ. В результаті податкової перевірки податківцями донараховано податкове зобов’язання та штрафні санкції за відсутність реєстрації ПН у розмірі 50%. Чи правомірні дії перевіряючих?

Штрафи за порушення порядку реєстрації податкових накладних передбачено пп. 120-1.1120-1.3 ПКУ. При цьому необхідно розрізняти порушення, за які такі штрафи застосовуються, зокрема:

  • За пп. 120-1.1 ПКУ, штраф застосовується за порушення граничного строку реєстрації ПН, передбаченого ст. 201 ПКУ. Тобто це той випадок, коли платник податку реєструє податкову накладну з порушенням строків реєстрації (від 10% до 50%);
  • За пп. 120-1.2 ПКУ, штраф застосовується за відсутність реєстрації податкової накладної протягом терміну, зазначеного у ст. 201 ПКУ, що зазначена у податковому повідомленні рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу. Тобто в даному випадку штраф застосовується за факт відсутності реєстрації ПН на момент проведення перевірки і виявлення податковими органами;
  • За пп. 120-1.3 ПКУ, штраф застосовується за допущення продавцем товарів/послуг помилок під час зазначення обов’язкових реквізитів.

Зокрема, про застосування штрафів за пп. 120-1.1 – 120-1.2 ПКУ податківці писали у ІПК від 27.05.2019 р. №2402/6/99-99-13-02-03-15/ІПК. Так, за їх роз’ясненням, якщо платник податку зареєстрував податкову накладну з порушенням строків до початку податкової перевірки, то до нього застосовуються штрафи, передбачені пп. 120-1.1 ПКУ. А якщо факт відсутності реєстрації ПН виявлять податківці, то вже відповідальність буде застосовуватися згідно з пп. 120-1.2 ПКУ (тобто у розмірі 50% не залежно від строку порушення терміну).

Проте хочемо звернути увагу, що згідно з пп. 183.10 ПКУ будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник ПДВ і не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

А згідно з нормами пп. 201.1 ПКУ обов’язок реєстрації податкових накладних покладено саме на платника податку, а оскільки особа несвоєчасно подала заяву на реєстрацію платником ПДВ, відповідно на момент виникнення підстав для складання та реєстрації ПН вона ще не була платником податку.

Отже, вважаємо, що штраф щодо незареєстрованої ПН за той час, коли особа не була зареєстрована як платник ПДВ, є неправомірним. І самі податківці (роз’яснення тут) нічого не кажуть про штрафи за відсутність реєстрації ПН, а говорять лише про накладення штрафу у розмірі 25%  суми визначеного податкового зобов'язання, а при повторному порушенні упродовж 1095 днів - 50%.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Автор: Горбовцов Станіслав

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Оподаткування компенсації за рішенням суду щодо знищеного авто
    Підприємство отримало на рахунок компенсацію за рішенням суду у сумі 1 млн грн за вантажний автомобіль, який був виведений з експлуатації після ДТП. Чи слід нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ при отриманні цієї суми та на яку базу їх визначати? Чи потрібно включати зазначену суму компенсації до складу доходу підприємства? Автомобіль придбано за 600 тис. грн (в т.ч. ПДВ 100 тис. грн), залишкова вартість на дату ДТП і виведення з експлуатації 400 тис. грн
    03.11.202514
  • Передача брендованих термокружок дилерам: що з оподаткуванням?
    Підприємство, при проведенні конференції для 35 дилерів (не працівників), передало їм безкоштовно брендовані термокружки ринковою вартістю 10 500,00 грн за одиницю, які використовувались як елемент представницьких витрат і втратили товарний вигляд. Чи вважається безоплатна передача таких термокружок додатковим благом фізичних осіб (дилерів) з відповідним оподаткуванням ПДФО та ВЗ? Чи виникає у підприємства зобов'язання щодо нарахування компенсуючого ПДВ (за пп. 198.5 ПКУ) на вартість цих термокружок?
    03.11.202524
  • Чи поширюються норми пп. 89 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ на зведені ПН/РК?
    Норми пп. 89 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ поширюються на зведені ПН/РК (у тому числі складені на постачання товарів/послуг, що мають безперервний/ритмічний характер), за виключенням ПН/РК, складених за операціями, визначеними пп. 198.5 та пп. 199.1 ПКУ
    01.11.202524
  • Як визначити, що операції, які передбачені пп. 197.15 ПКУ, здійснюються за державні кошти?
    Фінансування таких операцій здійснюється за кошти державного та/або місцевого бюджетів, які передбачені в законі про Держбюджет України та/або в рішенні про місцевий бюджет, та оплата буде надходити з відповідного рахунку, відкритого у Держказначействі
    31.10.202518
  • Застосування штрафних санкцій до уточнюючої декларації з ПДВ
    Чи передбачені чинним законодавством штрафні (фінансові) санкції за подання уточнюючої декларації з ПДВ у разі самостійного виправлення помилок, які призвели до заниження податкового зобов'язання?
    31.10.202522