• Посилання скопійовано

Відсутність реєстрації ПН: чи правомірно застосовувати штраф 50%?

Підприємство несвоєчасно зареєстровано платником ПДВ. В результаті податкової перевірки податківцями донараховано податкове зобов’язання та штрафні санкції за відсутність реєстрації ПН у розмірі 50%. Чи правомірні дії перевіряючих?

Штрафи за порушення порядку реєстрації податкових накладних передбачено пп. 120-1.1120-1.3 ПКУ. При цьому необхідно розрізняти порушення, за які такі штрафи застосовуються, зокрема:

  • За пп. 120-1.1 ПКУ, штраф застосовується за порушення граничного строку реєстрації ПН, передбаченого ст. 201 ПКУ. Тобто це той випадок, коли платник податку реєструє податкову накладну з порушенням строків реєстрації (від 10% до 50%);
  • За пп. 120-1.2 ПКУ, штраф застосовується за відсутність реєстрації податкової накладної протягом терміну, зазначеного у ст. 201 ПКУ, що зазначена у податковому повідомленні рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу. Тобто в даному випадку штраф застосовується за факт відсутності реєстрації ПН на момент проведення перевірки і виявлення податковими органами;
  • За пп. 120-1.3 ПКУ, штраф застосовується за допущення продавцем товарів/послуг помилок під час зазначення обов’язкових реквізитів.

Зокрема, про застосування штрафів за пп. 120-1.1 – 120-1.2 ПКУ податківці писали у ІПК від 27.05.2019 р. №2402/6/99-99-13-02-03-15/ІПК. Так, за їх роз’ясненням, якщо платник податку зареєстрував податкову накладну з порушенням строків до початку податкової перевірки, то до нього застосовуються штрафи, передбачені пп. 120-1.1 ПКУ. А якщо факт відсутності реєстрації ПН виявлять податківці, то вже відповідальність буде застосовуватися згідно з пп. 120-1.2 ПКУ (тобто у розмірі 50% не залежно від строку порушення терміну).

Проте хочемо звернути увагу, що згідно з пп. 183.10 ПКУ будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник ПДВ і не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

А згідно з нормами пп. 201.1 ПКУ обов’язок реєстрації податкових накладних покладено саме на платника податку, а оскільки особа несвоєчасно подала заяву на реєстрацію платником ПДВ, відповідно на момент виникнення підстав для складання та реєстрації ПН вона ще не була платником податку.

Отже, вважаємо, що штраф щодо незареєстрованої ПН за той час, коли особа не була зареєстрована як платник ПДВ, є неправомірним. І самі податківці (роз’яснення тут) нічого не кажуть про штрафи за відсутність реєстрації ПН, а говорять лише про накладення штрафу у розмірі 25%  суми визначеного податкового зобов'язання, а при повторному порушенні упродовж 1095 днів - 50%.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Станіслав Горбовцов

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • ПДВ при вивезенні з митного складу за межі митної території України нерозмитнених товарів
    Підприємство помістило імпортовані товари в режим «митного складу», ПДВ не сплачувалося, ПК не відображалося, та планує їх реекспортувати, що звільнено від ПДВ згідно пп. 206.5 ПКУ. При цьому отримано податковий кредит з ПДВ на послуги зберігання та транспортування цих товарів. Чи потрібно нараховувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ на ці послуги? Чи потрібно нараховувати компенсуючі ПДВ за ст. 199 ПКУ?
    21.11.20248
  • Як скласти РК при заміні товару та поверненні коштів постачальнику?
    Покупець повернув товар. Було відвантажено інший товар, а різницю коштів повернено. Як скласти ПН та РК за даною операцією?
    19.11.2024489
  • Як відобразити в декларації з ПДВ відмову у бюджетному відшкодуванні?
    Підприємство отримало акт позапланової документальної невиїзної перевірки, в якому відмовлено у відшкодуванні ПДВ на 170 000 грн і визначено заниження значення рядку 21 декларації з ПДВ за серпень 2024 р. на 170 000 грн. Чи має право підприємство подати УР за серпень 2024 р., в якому буде прибрано вищезазначену суму із заяви на відшкодування і включено до рядка 21? Чи можливо уникнути андміністративної відповідальності посадовим особам підприємства за ст. 163.1КУпАП (помилки в податковому обліку)?
    15.11.202427
  • Надання рекламних послуг нерезиденту: що з ПДВ?
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, надає нерезиденту рекламні послуги, які не є об’єктом ПДВ за пп. «б» пп.186.3 ПКУ. Чи є рекламними послуги: організація онлайн-виступу представників нерезидента на конференції; медіа-підтримка — розміщення новин про співпрацю; розміщення логотипу нерезидента на рекламних носіях конференції як партнера; розміщення стаціонарного банера в зоні конференції. Чи буде онлайн-участь нерезидента електронною послугою з місцем надання — реєстрацією отримувача?
    14.11.202425
  • Формування податкового кредиту за касовим методом після спливу 365 днів
    Податковий кредит формуємо з сум ПДВ, визначених згідно з коефіцієнтом розподілу, тобто частково за касовим методом та частково за загальними правилами. У липні 2023 р. від постачальника отримані послуги, які були оплачені не в повній сумі. У декларації з ПДВ за липень 2023 року до ПК включено ПДВ за ПН за цей же період відповідно до коефіцієнту розподілу. У серпні 2024 р. оплачується заборгованість за отримані в липні 2023 р. послуги і, відповідно, в декларації за серпень 2024 р. до ПН включається пропорційна до оплати сума ПДВ ПН за липень 2023 року. Тобто включається сума ПДВ ПН, дата складання якої більше 365 днів. Чи правомірне таке формування ПК?
    14.11.2024251