Передплата за однією ціною, постачання – за іншою: чи складати РК до ПН?

У даному випадку відбувається одночасна зміна ціни та кількості передоплаченої електроенергії.

Відповідно до п. 192.1 ПКУ, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі РК до ПН, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

У первинному документі – в акті про постачання електроенергії – буде зазначено нову ціну поставленої електроенергії. Внаслідок цього ціна та кількість поставленої електроенергії буде відрізнятися від ціни та кількості, що зазначені у податковій накладній на передплату.

ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що податкова накладна повинна містити ідентичні показники (номенклатура товарів/послуг продавця, одиниця виміру товару/послуги, кількість, ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ)  тим, що зазначені в первинних документах в частині, що оплачена контрагентом-покупцем. Наш коментар до цієї консультації читайте тут>>

Таким чином, постачальнику потрібно скласти та зареєструвати в ЄРПН нульовий РК до податкової накладної, у якому слід змінити номенклатуру (код причини коригування – "104") так, щоб дані податкової накладної з урахуванням РК відповідали даним акту про постачання електроенергії.

Якщо постачальник цього не зробить, то у покупця є великий ризик невизнання податківцями права на податковий кредит за такою податковою накладною. Покупець може подати скаргу на постачальника відповідно до п. 201.10 ПКУ.

У разі порушення продавцем порядку реєстрації ПН/РК в ЄРПН (в даному випадку має місце відмова постачальника зареєструвати РК) інша сторона операції  має право додати до податкової декларації з ПДВ за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця. Наразі форма заяви міститься у додатку 8 до декларації з ПДВ. Таке право зберігається за ним протягом 365 к.д., що настають за граничним терміном подання декларації за той період, у якому порушено граничні терміни реєстрації ПН/РК. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати ПДВ у зв’язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону про бухоблік, що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг. У даному випадку до заяви слід додати копії платіжного доручення з відміткою про проведення банком, копію рахунку та копію акта, які підтверджують зміну ціни.

Після надходження такої заяви контролюючий орган надсилає запит платнику ПДВ відповідно до вимог п. 73.3 ПКУ на підставі того, що на такого платника ПДВ подано скаргу про порушення ним строків реєстрації ПН/РК. Строки надіслання такого запиту для контролюючих органів не встановлені, але вони напевно мають керуватися тим, що на надіслання запиту, отримання відповіді на нього та на можливу документальну перевірку в них є 90 к.д. з дня надходження заяви. Платник ПДВ зобов’язаний надати відповідь на запит протягом 15 р.д. з дня, наступного за днем отримання запиту.  Якщо відповідь на запит в цей строк не надано, відповідно до пп. 78.1.9 ПКУ контролюючий орган зобов’язаний провести документальну перевірку такого платника ПДВ для з’ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов’язань з ПДВ за операцією, щодо якої подано заяву із скаргою - протягом 90 к.д. з дня надходження такої заяви.

На жаль, подання скарги не дає права покупцю на податковий кредит за операцією, щодо якої подано таку скаргу.