Якою датою складається ПН на послуги, які надані нерезидентом на території України?

У пп. «б» п. 185.1 ПКУ зазначено, що об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

Місцем постачання послуг щодо надання майнових прав інтелектуальної власності, створення за замовленням та використання об'єктів права інтелектуальної власності, у т. ч. за ліцензійними договорами, вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання (пп. «а» п. 186.3 ПКУ).

Оскільки підприємство – отримувач послуг, зареєстровано на території України, то місцем постачання послуг вважається митна територія України.

У разі постачання особою-нерезидентом, яку не зареєстровано як платника ПДВ, послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, особі, яку зареєстровано платником ПДВ, чи будь-якій іншій юрособі - резиденту правила оподаткування встановлені ст. 208 ПКУ.

Норми п. 208.2 ПКУ зобов’язують отримувача послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховувати ПДВ за основною ставкою на базу оподаткування, визначену згідно з п. 190.2 ПКУ.

При цьому отримувач послуг - платник ПДВ у порядку, визначеному ст. 201 ПКУ, складає податкову накладну із зазначенням суми нарахованого ним ПДВ, яка є підставою для віднесення сум податку до податкового кредиту у встановленому порядку. Така податкова накладна підлягає обов'язковій реєстрації в ЄРПН.

Щодо зазначення обов'язкових реквізитів у податковій накладній див. ІПК ДФС від 12.02.2018 р. №563/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.

Однак відповідно до п. 26-¹ підрозділу 2 розд. ХХ ПКУ тимчасово, з 01.01.2013 р. до 01.01.2023 р., звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання програмної продукції, а також операції з програмною продукцією, плата за які не вважається роялті згідно з абз. 2 - 7 пп. 14.1.225 ПКУ, а саме не вважаються роялті платежі, отримані:

• як винагорода за використання комп'ютерної програми, якщо умови її використання обмежені функціональним призначенням та відтворення такої програми обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання (використання «кінцевим споживачем»);
• за придбання примірників (копій, екземплярів) об'єктів інтелектуальної власності, у т. ч. в електронній формі, для використання за своїм функціональним призначенням для кінцевого споживання або для перепродажу такого примірника (копії, екземпляра);
• за придбання речей (у т. ч. носіїв інформації), в яких втілені або на яких містяться об'єкти права інтелектуальної власності, визначені в абз. 1 пп. 14.1.225 ПКУ, у користування, володіння та/або розпорядження особи;
• за передачу прав на об'єкти права інтелектуальної власності, якщо умови передачі прав на об'єкт права інтелектуальної власності надають право особі, яка отримує такі права, продати або здійснити відчуження в інший спосіб права інтелектуальної власності або оприлюднити (розголосити) секретні креслення, моделі, формули, процеси, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау), крім випадків, коли таке оприлюднення (розголошення) є обов'язковим згідно із законодавством України;
• за передачу права на розповсюдження примірників програмної продукції без права на їх відтворення або якщо їх відтворення обмежено використанням кінцевим споживачем.

Особливості оподаткування ПДВ операцій з постачання програмної продукції визначено в УПК №536, крім положень УПК №536, якими роз'яснено порядок оподаткування ПДВ операцій з надання права на використання програмної продукції, що був чинний до 01.01.2015 р.

При цьому положення УПК №536 використовуються у частині, що не суперечить чинним нормам ПКУ.

Так, у відповіді на запитання 7 в УПК №536 зазначено, що не оподатковуються ПДВ операції з постачання програмної продукції від нерезидента резиденту на митну територію України та від резидента нерезиденту.

ДФС в ІПК від 10.01.2018 р. №93/6/99-99-15-03-02-15/ІПК також повідомляє, що режим звільнення від оподаткування ПДВ поширюється не на осіб, а на операції. Немає значення кількість етапів постачання програмної продукції від особи, яка її створила, до останнього покупця (споживача), якщо на цих етапах відбувається перехід права власності на програмну продукцію (згідно з договором про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності). На всіх етапах в ланцюгу постачань програмної продукції операції з такого постачання звільняються від ПДВ.

Якщо технічна підтримка (встановлення, налаштування, тестування, виявлення та усунення недоліків) програмної продукції (комп'ютерних програм), що здійснюється її виробником, є складовою частиною операції з постачання програмної продукції, то операція з постачання програмної продукції, до складу вартості якої входять послуги з технічної підтримки (встановлення, налаштування, тестування, виявлення та усунення недоліків) програмної продукції (комп'ютерних програм), звільняється від оподаткування ПДВ.

Виходячи з викладеного, отримувач послуг не повинен нараховувати відповідно до ст. 208 ПКУ податкові зобов'язання з ПДВ та складати податкову накладну на отримані від нерезидента послуги з розроблення веб-сайту.

При цьому у колонках 4 та 5 табл. 1 додатку 7 (Д7) до Декларації з ПДВ зазначаються обсяги постачання товарів/послуг, а не обсяги їх придбання.

Відображення обсягів послуг, отриманих від нерезидента, в т. ч. на які поширюється режим звільнення від оподаткування, у вказаній таблиці цього додатку не передбачено.

Разом з цим, суму обсягів постачання необхідно відобразити в складі показників рядку 5 Декларації з ПДВ, як операції, що звільнені від оподаткування на підставі підрозділу 2 розділу XX ПКУ, та відповідно у таблиці 1 додатку Д6 до неї.