Структуру заробітної плати найманих працівників визначено ст. 2 Закону №108/95-ВР "Про оплату праці".
Так, згідно з положеннями вказаної статті Закону №108/95 заробітна плата складається з основної заробітної плати (винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці), додаткової заробітної плати (винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати) та інших заохочувальних та компенсаційних виплат. До компенсаційних виплат належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми
Виплату компенсації працівникам за втрату частини заробітної плати у зв’язку із порушенням строків її виплати передбачено ст. 34 Закону №108/95.
Згідно із ст. 2 Закону від 19.10.2000 р. № 2050-III "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати" компенсація здійснюється у разі затримки виплати заробітної плати на один і більше календарних місяців.
Разом з тим, відповідно до пп. 14.1.48 ПКУ компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом, для цілей оподаткування ПДФО прирівнюються до заробітної плати та оподатковуються за ставкою, визначеною п. 167.1 ПКУ (18%).
Сума компенсації включається до фонду оплати праці того місяця, в якому фактично проводиться її нарахування та виплата у відповідності до норм пп. 1.6.2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5.