Як повернути податки, сплачені за спадщину

Статтею 174 ПКУ регламентується оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав, - повідомляє "Вісник. Офіційно про податки".

Законом №1910 внесено зміни до ПКУ, зокрема в частині визначення кола членів сім’ї другого ступеня споріднення та ставки податку, за якою оподатковуються об’єкти спадщини, що успадковується членами сім’ї спадкодавця другого ступеня споріднення. Згідно із внесеними змінами членами сім’ї фізособи другого ступеня споріднення для цілей розділу IV ПКУ вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки, а об’єкти спадщини, що успадковуються членами сім’ї спадкодавця другого ступеня споріднення, оподатковуються за нульовою ставкою податку.

Слід зазначити, що норми Закону №1910 застосовуються до доходів, отриманих платником податків у вигляді спадщини/дарунка починаючи з 01.01.2017 р. (п. 1 розділу ІІ Закону №1910).

Сплата військового збору регламентується п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, згідно із пп. 1.7 якого від оподаткування збором звільняються доходи, що згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізосіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у пп. 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 ПКУ.

Тобто дохід, отриманий громадянкою в результаті прийняття у січні 2017 р. у спадщину майна після смерті рідної баби, оподатковується податком та військовим збором за нульовою ставкою.

Зазначимо, що обов’язок щодо сплати податку та військового збору до нотаріального оформлення спадщини згідно з ПКУ встановлено тільки для спадкоємців-нерезидентів. Інші спадкоємці (резиденти), отриманий дохід, якими згідно з ПКУ оподатковується за іншою ніж нульова ставка податку та військового збору, сплачують відповідні податкові зобов’язання до 1 серпня року, що настає за звітним.

Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань визначено п. 43.1 ПКУ, згідно з яким помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та ст. 301 МКУ, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми (п. 43.3 ПКУ).

Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення 20-денного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Згідно із п. 5 Порядку №1146 заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань може бути подано до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення.

Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти було зараховано.

Отже, для повернення податку та військового збору, сплачених при оформленні у січні 2017 р. отриманої від рідної баби спадщини, громадянці необхідно звернутись із заявою до контролюючого органу, в якому вона перебуває на обліку як платник податків. До заяви можуть бути надані підтвердні документи про фактичну сплату таких сум.