Порядок оподаткування операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна встановлено ст. 172 Податкового кодексу.
Під час проведення операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомості між фізичними особами нотаріус посвідчує відповідний договір за наявності оціночної вартості такого нерухомого майна та документа про сплату податку до бюджету стороною (сторонами) договору та щокварталу подає до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про такий договір, включаючи інформацію про його вартість та суму сплаченого податку в порядку, встановленому розділом ІV Податкового кодексу для податкового розрахунку.
Сума податку визначається та самостійно сплачується через банківські установи особою, яка продає або обмінює з іншою фізичною особою нерухомість, до нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, міни (п. 172.5 ст. 172 Податкового кодексу).
При цьому податок на доходи фізичних осіб сплачується (перераховується) фізичною особою, що відповідальна згідно з вимогами розділу IV Податкового кодексу за нарахування та утримання податку, до відповідного бюджету за місцем нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу майна.
У разі невчинення нотаріальної дії щодо посвідчення договору купівлі-продажу, міни об’єкта нерухомості, за яким сплачено податок, платник податку має право на повернення надміру сплаченої суми податку на підставі податкової декларації, поданої в установленому порядку, та підтвердних документів про фактичну сплату податку (п. 172.6 ст. 172 Податкового кодексу).
Податкова декларація подається за звітний період в установлені Податковим кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1 ст. 49 цього Кодексу).
Податковою адресою платника податків — фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. При цьому платник податків — фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси (ст. 45 Податкового кодексу).
Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань визначено ст. 43 Податкового кодексу, згідно з п. 43.1 якої помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання підлягають поверненню платнику, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов’язання на поточний рахунок такого платника в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у нього рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.
Обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом такого платника) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми (п. 43.3 ст. 43 Податкового кодексу).
Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов’язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.
Таку заяву може бути подано до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення (п. 5 Порядку №1146).
Отже, повернення ПДФО у разі невчинення нотаріальної дії щодо посвідчення договору купівлі-продажу об’єкта нерухомості здійснюється на підставі податкової декларації, поданої в установленому порядку до контролюючого органу, в якому платник податків перебуває на обліку, та підтвердних документів про фактичну сплату податку. Водночас повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань здійснюється виключно за заявою, яка подається до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми.