• Посилання скопійовано

Нюанси повернення ПДФО, якщо угода між фізособами з продажу нерухомісті не відбулась

Який порядок повернення з бюджету сплаченого податку на доходи фізичних осіб у разі, якщо угода з продажу нерухомого майна, укладена між фізичними особами, не відбулась?

Порядок оподаткування операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна встановлено ст. 172 Податкового кодексу.

Під час проведення операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомості між фізичними особами нотаріус посвідчує відповідний договір за наявності оціночної вартості такого нерухомого майна та документа про сплату податку до бюджету стороною (сторонами) договору та щокварталу подає до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про такий договір, включаючи інформацію про його вартість та суму сплаченого податку в порядку, встановленому розділом ІV Податкового кодексу для податкового розрахунку.

Сума податку визначається та самостійно сплачується через банківські установи особою, яка продає або обмінює з іншою фізичною особою нерухомість, до нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, міни (п. 172.5 ст. 172 Податкового кодексу).

При цьому податок на доходи фізичних осіб сплачується (перераховується) фізичною особою, що відповідальна згідно з вимогами розділу IV Податкового кодексу за нарахування та утримання податку, до відповідного бюджету за місцем нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу майна.

У разі невчинення нотаріальної дії щодо посвідчення договору купівлі-продажу, міни об’єкта нерухомості, за яким сплачено податок, платник податку має право на повернення надміру сплаченої суми податку на підставі податкової декларації, поданої в установленому порядку, та підтвердних документів про фактичну сплату податку (п. 172.6 ст. 172 Податкового кодексу).

Податкова декларація подається за звітний період в установлені Податковим кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1 ст. 49 цього Кодексу).

Податковою адресою платника податків — фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. При цьому платник податків — фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси (ст. 45 Податкового кодексу).

Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань визначено ст. 43 Податкового кодексу, згідно з п. 43.1 якої помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання підлягають поверненню платнику, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов’язання на поточний рахунок такого платника в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у нього рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом такого платника) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми (п. 43.3 ст. 43 Податкового кодексу).

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов’язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Таку заяву може бути подано до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення (п. 5 Порядку №1146).

Отже, повернення ПДФО у разі невчинення нотаріальної дії щодо посвідчення договору купівлі-продажу об’єкта нерухомості здійснюється на підставі податкової декларації, поданої в установленому порядку до контролюючого органу, в якому платник податків перебуває на обліку, та підтвердних документів про фактичну сплату податку. Водночас повернен­­ня помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань здійснюється виключно за заявою, яка подається до територіального органу ДФС за місцем адміні­стрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Джерело: Вісник. Офіційно про податки

Рубрика: Оподаткування/ПДФО

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДФО»

  • Сплата ПДФО та ВЗ при часткових платежах за нерухомість
    Юрособа планує придбати у фізособи нерухоме майно, включаючи земельну ділянку. За договором оплата буде здійснюватися авансовими платежами протягом року, а перехід права власності відбудеться після здійснення повного розрахунку. Коли слід платити ПДФО і ВЗ – при здійсненні авансових платежів чи після переходу права власності на майно?
    19.04.202422
  • Заповнення декларації про майновий стан і доходи і додатка КІК, якщо фінзвітність з нульовими показниками
    Як заповнити декларацію про майновий стан і доходи та додатки КІК, якщо фінзвітність за 2022 і 2023 роки з нульовими показниками?
    15.04.2024120
  • Штраф щодо незастосування 30% неоподатковуваної межі з ДМС
    Чи не буде штрафних санкцій, якщо підприємство при виплаті страховій компанії платежу по ДМС працівників, утримає ПДФО та ВЗ із всього страхового платежу, не застосовуючи пільгу з ПДФО? При цьому договір добровільного страхування відповідає вимогам ПКУ. За яким кодом в такому випадку (якщо пільгу не застосували) зазначати цю страхівку в Додатку 4ДФ?
    08.04.202434
  • Як оплатити послуги коворкінгу для дистанційних працівників без ПДФО та ВЗ?
    Деякі працівники переїхали з Києва, де у компанії офіс, в інші населені пункти та продовжують працювати в компанії. Для виконання своїх обов’язків вони іноді користуються послугами коворкінгу, які оплачують за власний рахунок. Чи виникає ПДФО, ВЗ та ЄСВ при поданні авансового звіту на компенсацію витрат по коворкінгу або оплаті послуг коворкінгу корпоративною карткою?
    02.04.202434
  • Договір добровільного медичного страхування і відшкодування працівнику витрат
    ТОВ уклав договір ДМС із страховою компанією. В договорі передбачено можливість відшкодування медичних витрат, понесених працівником, безпосередньо працівнику. Чи є це перепоною для неоподаткування ПДФО та ВЗ суми, яка не перевищує 30% від зарплати? Якщо так і ТОВ чи страхова компанія не буде утримувати ці суми із працівників, а платитиме за рахунок ТОВ/страхової компанії, які ще податки потрібно нараховувати?
    27.03.2024635