Безоплатне використання автомобіля фізособи: чи буде ПДФО та ВЗ?

За договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку (ст. 827 ЦКУ). Договір позички від договору позики відрізняється тим, що предметом може бути лише індивідуально визначене майно.

За пп. 163.1.2 ПКУ об’єктом оподаткування ПДФО є саме доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

У разі безоплатного користування майном фізособи не виплачується йому плата за користування майном, тобто у фізособи не виникає доходу. Тому не має й об’єкта для оподаткування ПДФО та відповідно й військовим збором.

Втім, відмітимо, що податківці притримуються позиції, що, якщо підприємство відшкодовує витрати, понесені працівниками підприємства на придбання пально-мастильних матеріалів для транспортних засобів, використовуючи їх у господарській діяльності, сума вищезазначеного відшкодування підлягає оподаткуванню ПДФО, як додаткове благо на підставі пп. «г» пп. 164.2.17 ПКУ (суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат).

За аналогією із цим роз’ясненням, фахівці ДФС на практиці стверджують, що якщо підприємство не компенсує працівнику вартість використаного бензину, а самостійно його придбаває за безготівковим розрахунком та безкоштовно «передає» працівнику, тоді виникає додаткове благо на підставі пп. «е» пп. 164.2.17 ПКУ (безоплатно отримані товари, роботи, послуги).

Втім, судова практика на боці платників податку – додаткового блага немає, якщо у підприємства є укладені договірні відносини на використання авто та наявні підтвердні документи на використання пального в господарських цілях.

Детальні про це та інші особливості оподаткування читайте тут.