Податківці у підкатегорії 126.02 ЗІР надали пояснення, що відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону №1953-ІХ «Про фінансові послуги та фінансові компанії», ломбард – це фінансова установа, яка на підставі ліцензії на діяльність ломбарду має право надавати фізичним особам фінансові послуги з надання коштів та банківських металів у кредит у вигляді ломбардних кредитів.
Згідно з пп. 14.1.100 ПКУ, ломбардна операція – це операція, що здійснюється фізичною чи юридичною особою, з отримання коштів від юридичної особи, що є фінансовою установою, згідно із законодавством України, під заставу товарів або валютних цінностей. Ломбардні операції є різновидом кредиту під заставу.
Ломбардний кредит – це кредит, що надається виключно ломбардами виключно фізичним особам виключно під заставу рухомого майна з урахуванням вимог, встановлених Законом №1953 до договору про надання ломбардного кредиту та виконання зобов’язань за таким договором (п. 30 ст. 1 Закону №1953).
Поняття «застава» визначено у ст. 572 ЦКУ та ст. 1 Закону №2654-XII «Про заставу», яке включає в себе те, що кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов’язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Застава виникає на підставі, зокрема, договору (частина перша ст. 574 ЦКУ).
Статтею 575 ЦКУ визначено окремі види застав, зокрема, заклад майна, що передбачає перехід предмета застави у володіння заставодержателя.
Крім того, відповідно до п. 4 ч. 13 ст. 30 Закону №1953 ломбард має право здійснювати продаж предмета застави, на який ломбардом звернено стягнення.
Тобто, ломбардом здійснюється продаж предмета застави.
Відповідно до ст. 20 Закону №2654 та ст. 589 ЦКУ у разі невиконання зобов’язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.
При цьому, якщо при реалізації предмета застави виручена грошова сума перевищує розмір забезпечених цією заставою вимог заставодержателя, різниця повертається заставодавцю (ст. 25 Закону №2654).
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розд. IV ПКУ, відповідно до пп. 163.1.1 якого об’єктом оподаткування фізичної особи – резидента є загальний місячний(річний) оподатковуваний дохід.
Перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку визначено ст. 165 ПКУ, зокрема:
- основна сума кредиту, що отримується платником податку (протягом строку дії договору), у тому числі фінансового кредиту, забезпеченого заставою, на визначений строк та під проценти (пп. 165.1.29 ПКУ);
- доходи, отримані внаслідок реалізації заставленого майна, майна платника податку при зверненні стягнення фінансовою установою на таке майно у зв’язку з невиконанням платником податку своїх зобов’язань за договором кредиту (позики), за умови, що таке майно було придбано за рахунок такого кредиту (позики) (абзац другий пп. 165.1.16 ПКУ).
Відповідно до пп. 1.7 п. 16-1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розд. IV ПКУ та підрозд. 1 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у пп. 165.1.36, пп. 3 і 4 п. 170.13-1 ПКУ (пп. 1.7 п. 16-1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Водночас, пп. 164.2.20 ПКУ визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ).
Вказаний дохід є об’єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у пп. 1 пп. 1.1 п. 16-1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (пп. 1 пп. 1.2 п. 16-1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Ставка військового збору для платників, зазначених у пп. 1 пп. 1.1 п. 16-1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, становить 5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного пп. 1 пп. 1.2 п. 16-1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною пп. 4 п. 16-1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (пп. 1 пп. 1.3 п. 16-1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Висновок
Оскільки фізичною особою укладається договір з ломбардом про надання ломбардного кредиту, то протягом строку дії договору основна сума кредиту, отриманого платником податку від ломбарду, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника.
Разом з тим, у разі неповернення грошових коштів, отриманих у вигляді ломбардного кредиту у термін, встановлений договором, сума такого кредиту включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та оподатковується військовим збором на загальних підставах. Тобто доходом фізичної особи є сума неповернутого ломбардного кредиту, яка оподатковується на дату реалізації заставного майна, на яке було здійснено звернення стягнення ломбардом, включаючи суму різниці, яка розрахована та повернута платнику відповідно до ст. 25 Закону №2654.
У такому разі податковий агент – ломбард зобов’язаний із таких сум утримати та перерахувати військовий збір за ставкою 5 відсотків.
