Податківці у підкатегорії 102.16 ЗІР надали роз’яснення, що чинним законодавством України не передбачено поняття «кредит-нота» та не визначено його правовий статус.
При цьому згідно з вимогами частини третьої ст. 31 Закону №2709-IV «Про міжнародне приватне право» зовнішньоекономічний договір, якщо хоча б однією стороною є громадянин України або юридична особа України, укладається у формі, передбаченій законом, незалежно від місця його укладення, якщо інше не встановлено міжнародним договором України. Правові наслідки недодержання вимоги щодо письмової форми зовнішньоекономічного договору визначаються правом, що застосовується до змісту правочину.
Згідно з частиною 1 ст. 32 Закону №2709 зміст правочину може регулюватися правом, яке обрано сторонами, якщо інше не передбачено законом. Тобто, якщо у зовнішньоекономічному договорі вказано обране сторонами право (право України, країни нерезидента або третьої країни), угода регулюється саме ним.
Статтею 632 ЦКУ встановлено, що:
- ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін;
- зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом;
- зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
Відповідно до пп. 134.1.1 ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.
Отже, об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств формується виходячи з показників фінансової звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.
Відповідно до пп. 14.1.13 ПКУ безоплатно надані товари, роботи, послуги:
а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів;
б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості;
в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.
Висновок
У разі надання знижки у розмірі повної вартості окремого товару (у зв’язку з браком) такий товар розглядається як безплатно наданий товар.
При цьому безоплатне надання товару нерезиденту оподатковується податком на доходи нерезидента з джерелом походження з України як інші доходи від провадження нерезидентом господарської діяльності на території України відповідно до пп. «к» пп. 141.4.1 ПКУ.
