Пільги в оподаткуванні ПДФО добровільного медичного страхування

Підпунктом «в» пп. 164.2.16 ПКУ, яким визначено перелік оподаткованих ПДФО доходів фізичних осіб звільнено, зокрема від оподаткування ПДФО сплачені внески роботодавцем-резидентом за свій рахунок за договорами добровільного медичного страхування в межах 30% нарахованої заробітної плати такому працівнику.

Отже, внески за договорами добровільного медичного страхування, сплачені роботодавцем, не оподатковуються ПДФО (відповідно і ВЗ) в межах пільгової граничної суми – 30% нарахованої зарплати працівника.

Звертаємо увагу! При розрахунку 30% граничної межі використовують заробітну плату, нараховану роботодавцем працівникові за місяць, у якому було фактично сплачено страховий платіж. При цьому не має значення, за який період сплачено такий платіж. Наприклад, якщо страховий платіж сплачується за квітень, то його суму порівнюють із 30% нарахованої заробітної плати саме за квітень. У разі сплати страхових платежів авансом на рік, порівняння здійснюється всієї суми авансу із сумою заробітної плати, яка нарахована тільки у місяці здійснення такої оплати, і неважливо, що сума страхового внеску розрахована на рік вперед.

У разі надання платнику податку доходів у негрошовій формі на оподатковувану суму страхового внеску (що перевищує 30%) потрібно застосувати натуральний коефіцієнт (у 2023 р. – 1,219512), оскільки під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, помножена на коефіцієнт (пп. 164.5 ПКУ). 

Окрім того, указаний дохід буде об’єктом оподаткування ВЗ (без натурального коефіцієнта) за ставкою 1,5% (пп. 1.2, 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).

В Додатку 4ДФ об’єднаної звітності добровільне медстрахування відображатиметься за ознакою доходу «125», як щодо оподаткованої, так і щодо пільгованої частини сплачених роботодавцем внесків на добровільне медстрахування. Щодо цього див. тут.

Крім того, зазначимо, що згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ базою нарахування єдиного внеску є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Внески підприємств за договорами добровільного медичного страхування працівників і членів їхніх сімей, згідно з п. 3.5 Інструкції №5, належать до інших виплат, що не належать до фонду оплати праці. А також входять до видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок за п. 2 розділу 2 Переліку №1170.

Таким чином, платежі за договорами добровільного медичного страхування працівників і членів їх сімей, не є базою нарахування ЄСВ. Відповідно не підлягають відображенню в Додатку 1 об’єднаної звітності або в її загальній частині. Єдиний додаток, у якому відображається цей дохід – це додаток 4ДФ.