• Посилання скопійовано

Невчасно повернені підзвітні кошти оподатковуються ПДФО

Працівник отримав кошти під звіт і не повернув їх у встановлені строки. Чи підлягають оподаткуванню ці кошти? Як оподатковуються надміру витрачені підзвітні кошти?

Якщо працівник не повертає невитрачені підзвітні кошти у строки, встановлені ПКУ (при цьому може бути порушено п. 2.12 Положення №637, якщо таке повернення було здійснене пізніше від встановлених у ньому строків), то неповернена сума підпадає під обкладення податком з доходів фізичних осіб. Навіть якщо згодом працівник поверне ці гроші, йому все одно не уникнути обов'язку сплатити з них ПДФО.

Розглянемо детальніше оподаткування підзвітних коштів.

Згідно з пп. 164.2.11 ПКУ, до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу працівника включається сума надміру витрачених коштів, отриманих на відрядження або під звіт, яку не було повернено у встановлені законодавством строки. Розрахунок зазначеної суми проводиться згідно з п. 170.9 ПКУ.

Отже, згідно з пп. 170.9.1 ПКУ, під оподаткування підпадають підзвітні кошти, видані:

а) на відрядження — сумі, що перевищує суму витрат працівника на таке відрядження, розрахованій згідно з пп. 140.1.7 ПКУ;

б) під звіт для виконання окремих цивільно-правових дій від імені і за рахунок підприємства — сумі, що перевищує суму фактичних витрат працівника на виконання таких дій.

При цьому згідно з п. 164.5 ПКУ база оподаткування розраховується за формулою:

К = 100: (100 - Сп) ,

де: К — коефіцієнт;

Сп — ставка податку, яку встановлено для таких доходів на момент їх нарахування.

Для ставки ПДФО 15% такий коефіцієнт дорівнює К = 100 : (100 - 15) = 1,17647.

Згідно з пп. 170.9.1 ПКУ сума ПДФО, яку нараховано на суму такого перевищення, утримується підприємством, що видало підзвітні кошти, за рахунок будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) працівника за той місяць, в якому працівник не повернув вчасно видані йому кошти, а у разі недостатності суми такого доходу ПДФО утримується за рахунок оподатковуваних доходів наступних звітних місяців до повної його сплати.

Далі, у разі якщо працівник звільняється або припиняє цивільно-правові відносини з підприємством, яке видало йому підзвітні кошти, сума ПДФО утримується за рахунок останньої виплати оподатковуваного доходу під час проведення остаточного розрахунку із працівником, а у разі недостатності суми такого доходу непогашена частина податку включається до податкових зобов'язань працівника за наслідками звітного (податкового) року. У зв'язку з цим працівник зобов'язаний подати декларацію про майнове положення і доходи у порядку, передбаченому ст. 179 ПКУ, а також самостійно сплатити суму податкового зобов'язання до 1 серпня року, наступного за звітним.

Зверніть увагу на те, що виходячи з пп. 170.9.1 ПКУ не встановлює спеціальні строки для сплати ПДФО з надміру витрачених підзвітних коштів, хоча і прописує спеціальний порядок його утримання з працівника (тобто нарахування ПДФО працедавцем) — не загальною сумою в одному місяці, а в межах місячного доходу після оподаткування. Тож, з погляду автора, сплатити цю суму ПДФО до бюджету потрібно у строки, передбачені для сплати ПДФО з того доходу, з якого його було утримано. Наприклад, якщо ПДФО з неповернених підзвітних сум було утримано із зарплати за травень 2013 р., сплатити його потрібно в той самий строк, що і ПДФО із зарплати за травень, а саме — одночасно з виплатою такої зарплати. Якщо ж вона не виплачується у строк, то сплатити ПДФО до бюджету слід до 30.06.2013 р. (див. підпункти 168.1.2, 168.1.4, 168.1.5 ПКУ з урахуванням пп. 49.18.1 і п. 57.1 ПКУ). Якщо зарплату за травень 2013 р. буде виплачено з готівкової виручки, то ПДФО до бюджету потрібно сплатити не пізніше наступного банківського дня згідно з пп. 168.1.4 ПКУ. У тому випадку, якщо підприємство утримує ПДФО з доходу кількох місяців, воно має сплачувати кожну утриману суму одночасно зі сплатою ПДФО, утриманого з кожного місячного доходу, адже саме у момент утримання ПДФО виникає зобов'язання з його сплати. Проте для однозначної відповіді на це запитання працедавець може звернутися до органу ДПI (Міндоходів) за місцем обліку за індивідуальною податковою консультацією.

Може статися, що повне утримання суми ПДФО з надміру витрачених у попередніх місяцях підзвітних коштів є неможливим унаслідок смерті працівника або визнання його судом безвісно відсутнім, або оголошення його судом померлим. У цьому випадку сума ПДФО утримується під час нарахування доходу за останній для такого працівника податковий період (місяць звільнення у зв'язку зі смертю тощо), а в непогашеній частині визнається безнадійною до сплати. Зверніть увагу: непогашена частина ПДФО не відображається у бухобліку й у формі №1ДФ. Причина цього полягає в тому, що нарахованого працедавцем доходу бракує для утримання такої суми, а виходячи з пп. 170.9.1 ПКУ — немає доходу, то ні з чого його й утримувати (нараховувати).

Дохід у вигляді неповернених підзвітних коштів і сума ПДФО, що йому відповідає, відображається у формі №1ДФ з ознакою 118. 

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Автор: Єгорова Юлія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДФО

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДФО»

  • ФОП купує товар у фізособи з післяплатою: хто сплачує ПДФО та ВЗ?
    ФОП на ІІІ групі єдиного податку купує запчастини у звичайної фізичної особи. Оплата здійснюється при отриманні товару на «Новій пошті» (післяплата). Чи виникає у ФОПа обов’язок податкового агента щодо утримання та сплати ПДФО та військового збору з суми такої виплати? Як правильно розрахувати та сплатити податки?
    04.09.2025715
  • Оподаткування благодійної допомоги постраждалим внаслідок збройної агресії РФ
    Громадська організація у 2023-2024 роках здійснювала виплати благодійної допомоги фізичним особам у розмірі 10 800 грн, посилаючись на пп. 170.7.2 ПКУ. Чи потрібно утримувати ПДФО та військовий збір з таких виплат?
    04.09.202521
  • Оподаткування ПДФО та ВЗ: чи виникає додаткове благо в інвестора?
    ТОВ (забудовник) планує залучати кошти фізосіб (Інвесторів) для будівництва житлової нерухомості шляхом укладання договорів купівлі-продажу майнових прав. Є ймовірність, що фактична собівартість будівництва об'єкта може перевищити договірну ціну майнових прав для перших інвесторів. Чи виникатиме у фізособи-інвестора в такій ситуації дохід у вигляді додаткового блага, що підлягає оподаткуванню ПДФО та військовим збором?
    02.09.202524
  • Як діяти ТОВ-податковому агенту, якщо фізособа сплатила податки самостійно?
    ТОВ придбаває автомобіль у фізичної особи. Для цієї фізичної особи це вже другий продаж транспортного засобу у 2025 році. Вона самостійно сплатила ПДФО та ВЗ. Як у цьому випадку має діяти ТОВ, враховуючи, що за законодавством воно є податковим агентом?
    01.09.202555
  • Допомога мобілізованому працівнику: що з оподаткуванням?
    Підприємство надає благодійну допомогу працівнику, мобілізованому до ЗСУ. Як оподаткувати цю виплату ПДФО та військовим збором? Чи нараховується на неї ЄСВ? Чи може підприємство віднести суму допомоги до складу витрат для цілей податку на прибуток?
    25.08.202548