Згідно з пп. 164.2.9 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема, інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у пп. 165.1.40 і 165.1.52 ПКУ.
Своєю чергою, як зазначено у пп. 170.2.2 ПКУ, інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу з урахуванням норм пп. 170.2.4-170.2.6 ПКУ (крім операцій з деривативами).
Тобто вартість чистих активів ТОВ з метою визначення об’єкту оподаткування ПДФО та ВЗ у фізособи при продажу корпоративних прав не враховується.
Водночас, облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік, за результатами якого платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію, в якій має відобразити загальний фінансовий результат (інвестиційний прибуток або інвестиційний збиток), отриманий протягом такого звітного року (пп. 170.2.1 ПКУ).
Отже, підприємство, частку якого одна фізособа продає іншій фізособі, не є податковим агентом, оскільки фактично підприємство не здійснює виплату доходу. Таким чином, у звітності підприємство-емітент не відображає дану операцію взагалі, а продавець - фізична особа зобов’язаний за результатами того року, в якому відбувся продаж корпоративних прав, подати декларацію про майновий стан і доходи.
При цьому, зважаючи на те, що ціна придбання і ціна продажу корпоративних прав однакові - 30 тис. грн), то інвестиційного прибутку не виникає (відповідно, бази для оподаткування не виникає), однак фізособа все одно повинна подати декларацію про майновий стан і доходи із додатком Ф1 до декларації, у якому показати відповідний дохід від продажу інвестиційного активу, а також витрати на придбання такого активу.
Зауважимо, що придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного капіталу юрособи - резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права.
Крім того, чинне законодавство не містить вимог щодо визначення мінімальної вартості продажу частки у статутному капіталі товариства. Тому учасник за умови дотримання інших вимог, встановлених Законом про ТОВ, може продати свою частку у статутному капіталі за будь-якою ціною (в тому числі і за ціною придбання), а також відчужити безоплатно (тобто, подарувати). Про це ми писали у консультації тут.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс
Передплатити