За пп. 170.9.2 ПКУ авансовий звіт подається за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, до закінчення п'ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку:
- завершує таке відрядження;
- завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що видала кошти під звіт.
У разі якщо під час службових відряджень відряджена особа — платник податку отримав готівку з застосуванням платіжних карток, він подає звіт про використання виданих на відрядження коштів і повертає суму надміру витрачених коштів до закінчення третього банківського дня після завершення відрядження (пп. «а» пп. 170.9.3 ПКУ).
І лише у випадку, якщо під час службових відряджень відряджена особа — платник податку застосував платіжні картки для проведення розрахунків у безготівковій формі, строк подання платником податку звіту про використання виданих на відрядження коштів не перевищує 10 банківських днів. А за наявності поважних причин роботодавець може його продовжити до 20 банківських днів (до з'ясування питання в разі виявлення розбіжностей між відповідними звітними документами).
За наявності надміру витрачених коштів їх сума повертається платником податку в касу або зараховується на банківський рахунок особи, що їх видала, до або під час подання зазначеного звіту.
Якщо ці правила порушені, то підзвітні кошти отримують статус «надміру витрачені кошти» — це загальна назва доходів, отриманих із порушенням п. 170.9 ПКУ, і вони відображаються у формі №1ДФ з ознакою доходу «118» (якщо порушень не було — підзвітні і неоподатковані кошти в цьому звіті не відображаються).
При цьому слід мати на увазі таке! Нормами п. 164.5 ПКУ встановлено: під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування ПДФО (щодо військового збору це правило не працює!) є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з ПКУ, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою:
К = 100 : (100 - Сп), де
К — коефіцієнт;
Сп — ставка ПДФО, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.
У такому самому порядку визначаються об'єкт оподаткування і база оподаткування для коштів, надміру витрачених платником ПДФО на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки.
Тобто для 2019 року, коли до надміру витрачених коштів застосовується ставка ПДФО 18%, значення «натурального» коефіцієнта становитиме 100 : (100 - 18) = 1,21951. І в першому розділі форми №1ДФ такий дохід слід відображати саме у збільшеному на цей коефіцієнт вигляді — такого правила в Порядку №4 немає, але податківці на цьому наполягають (щодо розділу ІІ для військового збору — ні). Докладніше про це тут.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити