Фізособа одну частку в статутному капіталі безоплатно передає, а іншу продає: що з ПДФО?

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону про ТОВ, учасник товариства має право відчужити свою частку (частину частки) у статутному капіталі товариства платно або безоплатно іншим учасникам товариства або третім особам.

Відповідно до пп. 170.2.1 ПКУ, облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат.

Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік. За результатами року платник податку зобов'язаний подати річну податкову декларацію, у якій має відобразити загальний фінансовий результат (інвестиційний прибуток або інвестиційний збиток), отриманий протягом такого звітного року.

Інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням:

• курсової різниці (за наявності);
• його вартості, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу.

Облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Облік інвестиційних операцій ведеться фізособою самостійно в Книзі обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, форму якої затверджено наказом Мінфіну №591.

Для інвестиційного доходу призначена гр. 3 цієї Книги, а для понесених у зв’язку з придбанням витрат — гр. 4.

Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік, за результатами якого фізособа – платник ПДФО/ВЗ зобов’язаний подати річну податкову декларацію (декларацію про майновий стан і доходи ФО), в якій має відобразити загальний фінансовий результат (інвестиційний прибуток або інвестиційний збиток), отриманий протягом такого звітного року (див. пп. 170.2.1 ПКУ). Із визначеного інвестиційного прибутку в декларації самостійно визначити суми ПДФО та ВЗ до сплати.

На замітку!

Загальний строк подання Декларації визначений пп. 49.18.4 ПКУ, згідно з яким декларація про майновий стан та доходи подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників ПДФО, — до 1 травня року, що настає за звітним, окрім випадків, передбачених р. IV ПКУ

Фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, указану в поданій нею податковій декларації (пп. 54.2, абз. 1 пп. 179.7 ПКУ).

Частка, безоплатно передана

Оскільки засновник, що вийшов з ТОВ, доходу не отримав, то об’єкт оподаткування ПДФО та ВЗ відсутній.

Інвестиційний актив, подарований платнику податку чи успадкований ним, вважається придбаним за вартістю, що дорівнює сумі державного мита та ПДФО, сплачених у зв'язку з таким даруванням чи успадкуванням (абз. 7 пп. 170.2.2 ПКУ).

Таким чином, фізособа, що безоплатно передає 90% частки в статутному капіталі, яку, своєю чергою, також отримала безоплатно, у звітному періоді такої безоплатної передачі отримає інвестиційний збиток у сумі витрат, понесених на отримання безоплатної частки – а саме сплаченого мита, ПДФО та ВЗ.

Детально про це ми писали тут.

Частка, що продається

Тут слід знайти різницю між інвестиційним доходом (за скільки продано частку) та інвестиційними витратами (за скільки було придбано відповідну частку, включаючи інші понесені платежі із придбанням).

Якщо дохід більше, ніж витрати, виникає інвестиційний прибуток, який має бути оподатковуваний ПДФО 18% та ВЗ 1,5%. Втім, зауважимо, що не підлягає оподаткуванню та не включається до загального річного оподатковуваного доходу (!)[1], зокрема, дохід, отриманий платником податку протягом звітного податкового року від продажу інвестиційних активів, якщо сума такого доходу не перевищує: у 2019 році – 2690 гривень (пп. 170.2.8 ПКУ). Про це ми вказували тут.

Якщо ціна придбання і ціна продажу інвестиційного активу однакові (наприклад, 50 тис. грн і 50 тис. грн), то інвестиційного прибутку не виникає (відповідно, бази для оподаткування не виникає), однак фізособа все одно повинна подати декларацію про майновий стан і доходи із додатком Ф1 до декларації, у якому показати відповідний дохід від продажу інвестиційного активу, а також витрати на придбання такого активу.

Якщо ціна придбання більше за ціну продажу інвестиційного активу, то виникає інвестиційний збиток.

Зауважимо!

Підприємство, частку якого одна фізособа продає іншій фізособі, не є податковим агентом, оскільки фактично підприємство не здійснює виплату доходу. Таким чином, у звітності підприємство-емітент не відображає дану операцію взагалі, а продавець - фізична особа зобов’язаний за результатами того року, в якому відбувся продаж корпоративних прав, подати декларацію про майновий стан і доходи й вказати й ній або інвестиційний збиток або інвестиційний дохід, або ж нульовий результат від такого продажу.

Детально про те, коли виникає та як декларувати інвестиційний прибуток, ми писали тут.