Дохід у вигляді додаткового блага: у яких випадках він виникає?

Правила оподаткування такого доходу досить прості (ми про них писали тут).

А ось для того, щоб визначити, у яких випадках такий вид доходу виникає, слід уважно читати ПКУ та роз'яснення податківців.

Адже перелік доходів, які визнаються додатковим благом за ПКУ, наведений у пп. 164.2.17. До них належать, здебільшого, чітко означені види доходів, такі як прощений борг або безповоротна фінансова допомога. Але є і такі, які прописані загальними словами, як от «вартість використання житла, інших об'єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику податку в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах».

Якщо читати цю норму, виходить, що будь-які виплати, крім тих, що:

а) наведені в ПКУ окремо (наприклад, зарплата, благодійна допомога, виплати від ФСС тощо);

б) надані для виконання трудової функції (але це має бути обумовлене в трудовому або колективному договорі), вважатимуться додатковим благом.

Та треба бути уважними. Адже, наприклад, такі виплати, якщо вони стосуються підзвітних сум, матимуть іншу назву — надміру витрачені кошти. Є свої правила оподаткування і для спецодягу, і для мобільного зв'язку на підприємстві тощо. І якщо їх не виконувати — дохід стане оподаткованим і отримає статус додаткового блага.