Відповідно до пп. 169.1.1 ПКУ платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, – для будь-якого платника податку.
Згідно з абз. 1 пп. 169.4.1 ПКУ ПСП застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн.
У 2019 році ПСП дорівнює 960,50 грн при граничному доході 2690,00 гривень.
Отже, якщо дохід працівника у вигляді зарплати за травень 2019 р. не перевищує 2690 грн, він має право на ПСП. Право на ПСП застосовується лише за наявності заяви від працівника про застосування ПСП.
ПСП починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання роботодавцем заяви від працівника. При цьому заявe може бути подано як на початку, так і в середині місяця. Пільга буде застосовуватися до всього місячного доходу.
Також не має значення, скільки днів працівник пропрацював у звітному місяці.
ДФС в листі від 09.04.2015 р. №12525/7/99-99-17-03-01-17 повідомляє, що організація громадських робіт здійснюється на підставі укладеного договору між роботодавцем та територіальним органом. Інші роботи тимчасового характеру організовуються безпосередньо роботодавцем для його потреби на підставі письмового звернення роботодавця до територіального органу.
На заробітну плату працівників, які беруть участь у громадських та інших роботах тимчасового характеру, ЄСВ нараховується на загальних підставах, а значить і поширюється дія ч. 5 та 6 ст. 8 Закону про ЄСВ.
Умовою застосування зазначеної норми є перебування таких працівників у трудових відносинах повний календарний місяць.
Якщо працівник перебував у трудових відносинах з підприємством, установою, організацією неповний календарний місяць, в такому випадку норма про сплату ЄСВ з мінімальної заробітної плати не застосовується.
Якщо працівник виконує роботи тимчасового характеру, перебуває у трудових відносинах повний календарний місяць і заробітна плата такого працівника не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), то у цьому випадку сума ЄСВ буде розраховуватися як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки ЄСВ, встановленої для відповідної категорії платника.
До того ж нагадаємо, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 44 Закону «Про зайнятість населення» зареєстровані безробітні мають право на збереження права на виплату допомоги по безробіттю на період участі у громадських та інших роботах тимчасового характеру (тривалістю до 180 днів, зокрема, у разі заміщення тимчасово відсутнього працівника) у розмірах, встановлених до укладення ними строкового трудового договору на участь у таких роботах.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити