Оподаткування ПДФО допомоги на лікування працівника

Відповідно до пп. 170.7.1 ПКУ, для цілей оподаткування ПДФО благодійна допомога поділяється на цільову та нецільову. Цільовою є благодійна допомога, що надається під визначені умови та напрями її витрачання, а нецільовою вважається допомога, яка надається без встановлення таких умов або напрямів.

Підпунктом 170.7.4 ПКУ визначено, що до оподатковуваного доходу фізособи не включається цільова благодійна допомога, що надається резидентами — юридичними та фізичними особами (тобто це не обов'язково має бути винятково роботодавець) у будь-якій сумі закладу охорони здоров'я, зокрема, для компенсації вартості платних послуг з лікування фізособи або члена її сім'ї першого ступеня споріднення, інваліда, дитини-інваліда або дитини, в якої хоча б один із батьків є інвалідом, у тому числі для придбання ліків (донорських компонентів, протезно-ортопедичних виробів, виробів медичного призначення для індивідуального користування інвалідів) у розмірах, що не перекриваються виплатами з фонду загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування, крім витрат на косметичне лікування, водолікування та геліотерапію, які не пов'язані з хронічними захворюваннями, лікування та протезування зубів з використанням дорогоцінних металів, лікування тютюнової чи алкогольної залежності тощо; придбання ліків, медичних засобів та пристосувань, які не включені до переліку життєво необхідних, затвердженого Кабінетом Міністрів України. Цей перелік основних лікарських засобів, щодо яких також здійснюється держрегулювання цін, затверджено постановою Кабміну від 25.03.2009 р. №333.

Невключення сум допомоги на лікування до складу оподатковуваного ПДФО доходу фізособи (у разі коли її надає роботодавець або благодійна організація) закріплено також підпунктом 165.1.19 ПКУ, яким визначено, що кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування фізособи за рахунок коштів благодійної організації або її роботодавця, в тому числі в частині витрат роботодавця на обов'язковий профілактичний огляд, вакцинацію працівника, тощо за наявності відповідних підтвердних документів, крім витрат, що компенсуються виплатами з фонду загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування, не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

Отже, в будь-якому разі, якщо виконано вищезазначені умови, незалежно від розміру така цільова допомога на лікування не оподатковуватиметься ПДФО. У разі якщо умов не дотримано і цей варіант не влаштовує, виходом є надання нецільової благодійної допомоги за загальним правилом відповідно до пп. 170.7.3 ПКУ. У цьому разі із суми, отриманої фізособою в межах граничного розміру доходу для застосування ПСП (в 2012 році — 1500 грн), не утримуватиметься ПДФО. Сума перевищення оподатковуватиметься на загальних підставах згідно з п. 167.1 ПКУ. Оскільки матеріальна допомога разового характеру, що надається окремим працівникам у зв'язку із сімейними обставинами, на оплату лікування, оздоровлення дітей, а також поховання, є в Переліку №1170 (п. 14 розділу I), то, незалежно від суми, така виплата не буде базою для нарахування ЄСВ.

Щодо можливості включення зазначених сум до податкових витрат роботодавця зазначимо таке. Відповідно до п. 142.1 ПКУ, до складу витрат платника податку на прибуток включаються витрати на оплату праці фізосіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку, які включають нараховані витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами розділу IV ПКУ).

Оскільки допомога на лікування є виплатою разового характеру, вона відповідно не включається до фонду оплати праці (п. 3.31 Iнструкції №5). Тому роботодавець може надавати таку допомогу без права включення сплачених сум до складу податкових витрат підприємства.