• Посилання скопійовано

Чи виникатимуть податкові різниці при придбанні послуг у резидента Республіки Кіпр?

Юрособа, дохід якої за 2017 р. складав понад 20 млн грн, але менший за 150 млн грн, придбаває у нерезидента (Республіка Кіпр) послуги. Чи виникатимуть при цьому податкові різниці?

Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.

Відповідно до пп. 39.2.1.7 ПКУ господарські операції, передбачені пп. 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і 39.2.1.5 ПКУ, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

  • річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухобліку, перевищує 150 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
  • обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухбліку, перевищує 10 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Згідно з абз. 2 пп. 140. 5.4 ПКУ фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму 30% вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім операцій, зазначених у п. 140.2 та пп. 140.5.6 ПКУ, та операцій, визнаних контрольованими відповідно до ст. 39 ПКУ), придбаних у нерезидентів (у тому числі пов’язаних осіб - нерезидентів), зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабміном відповідно до пп. 39.2.1.2 ПКУ.

У Переліку, затвердженому постановою від 27.12.2017 р. №1045, зокрема, зазначена Республіка Кіпр.

Відповідно, при отриманні товарів/послуг від резидента Республіки Кіпр, у випадку, якщо такі операції не є контрольованими, платнику податків доведеться збільшити фінрезультат до оподаткування на 30% вартості таких товарів (рядок 3.1.7 додатку РІ).

При цьому в кінці пункту зазначено, що дані вимоги не застосовуються платником податку, якщо операція не є контрольованою та сума таких витрат підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом "витягнутої руки" відповідно до процедури, встановленої ст. 39 ПКУ, але без подання звіту.

Якщо ціна придбання товарів перевищує їх ціну, визначену за принципом "витягнутої руки" відповідно до процедури, встановленої ст. 39 ПКУ, коригування фінрезультату до оподаткування здійснюється на розмір різниці між вартістю придбання та вартістю, визначеною виходячи з рівня ціни, визначеної за принципом "витягнутої руки".

Отже, якщо підприємство застосує метод, визначений п. 39.3 ПКУ та доведе відповідність ціни придбання товару принципу "витягнутої руки", коригувати фінрезультат не потрібно. А якщо ціна за принципом "витягнутої руки" буде меншою, ніж фактична ціна, то збільшити фінрезультат до оподаткування можна буде не на всі 30% вартості придбання, а лише на різницю між цінами (звісно, якщо це буде вигідніше).

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/Інші податки

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Інші податки»

  • Сплата податку на нерухомість фізособи з ФОП-рахунку у 2026 році: допустимість та ризики
    Фізична особа, яка одночасно є ФОП, бажає сплатити податок на нерухоме майно як фізична особа з власного підприємницького рахунку. Чи допускається сплата такого податку з поточного рахунку ФОП у 2026 році, та які можливі податкові й банківські ризики цього підходу?
    Сьогодні 13:5631
  • Знищені об'єкти нерухомості у 2022: право на зменшення податку на нерухомість у 2026 році
    Підприємство платило податок на нерухоме майно за адміністративно-побутовий корпус і контору, які були зруйновані в 2022 році та списані з обліку, але все ще значилися в реєстрі речових прав. У квітні 2026 року ці об’єкти внесли до Держреєстру майна, пошкодженого внаслідок бойових дій. Чи може підприємство подати уточнюючі декларації з податку на нерухоме майно, щоб зменшити податкові зобов’язання за період від дати знищення?
    05.05.202618
  • Екологічний податок за тимчасове зберігання відходів підприємством (аудіоверсія)
    Наше підприємство не займається утилізацією сміття, але в процесі роботи утворюються побутові відходи, відпрацьовані шини, лампи та акумулятори. Ми зберігаємо їх на своїй території до моменту передачі спеціалізованій компанії. Чи повинні ми сплачувати екологічний податок за таке зберігання? І чи має значення термін, протягом якого ці відходи знаходяться у нас до фактичного вивезення?
    04.05.202670
  • Подання декларації збору за паркування у разі відсутності діяльності
    Наше підприємство рішенням міськради визначено платником збору за паркування. Однак протягом першого кварталу 2026 року ми фактично не здійснювали діяльність із забезпечення паркування та не надавали такі послуги. Чи зобов'язані ми в цьому випадку подавати до податкової "пусту" декларацію збору за місця для паркування за звітний квартал?
    04.05.202612
  • Подання декларації з екоподатку за відсутності об’єктів оподаткування
    Минулого року наше підприємство сплачувало екологічний податок. Цьогоріч із січня ми повністю припинили діяльність, яка призводить до викидів, і об'єктів оподаткування більше немає. Чи зобов'язані ми й надалі щокварталу подавати "пусту" декларацію з екоподатку, щоб уникнути штрафів за неподання звітності?
    04.05.202650