• Посилання скопійовано

Уточнення в декларації – чи сплачувати відкориговану суму податку?

Підприємство завищило суму податку в декларації (наприклад, це був транспортний податок за 2016 рік). У 2017 році подано уточнюючий розрахунок до декларації і зайву суму податку було знято. Але в ДФС наполягають на оплаті штрафу за недоплату внаслідок помилки. Чи це правомірно?

Порядок подання податкових декларацій, строки сплати грошового зобов’язання (суми податку), самостійно визначеного платником у таких деклараціях, порядок внесення уточнень до поданих декларацій і наслідки таких уточнень встановлені ПКУ.

Ось за яким алгоритмом ці операції здійснюються:

1) Подати декларацію потрібно вчасно. Зокрема, щодо транспортного податку за 2016 рік юрособа декларацію подати мала подати до 20.02.2016 р. (пп. 267.6.4 ПКУ). В ній платник мав самостійно визначити суму податку до сплати (зверніть увагу, що щодо транспортного податку його річна сума розбивається в декларації на чотири рівні частини – суми,  які треба сплатити за кожен квартал звітного року). Як тільки декларація прийнята органом ДФС, зазначена в податковій декларації сума податку до сплати отримує статус узгодженого грошового зобов’язання (п. 54.1 ПКУ). 

2) Сплачувати узгоджене грошове зобов’язання теж потрібно вчасно. Зокрема, суму транспортного податку, зазначеного юрособою в декларації за 2016 рік треба було сплатити за правилами, встановленими пп. 267.8.1 ПКУ - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації. 

3) За порушення строків сплати податку, встановлених ПКУ, на платника покладається відповідальність. Несплачене грошове зобов’язання, строк сплати якого вже настав, отримує статус податкового боргу (пп. 14.1.175 ПКУ).  А за п. 126.1 ПКУ, за при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, на платника накладається штраф у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу. При затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу. Крім цього, платнику податків може загрожувати пеня, розмір якої визначається за ст. 129 ПКУ.

4) Наслідки уточнення суми грошового зобов’язання залежать від того, коли було зроблено таке уточнення. Так, п. 50.1 ПКУ пропонує три шляхи для внесення уточнень до раніше поданої декларації (із урахуванням строку давності, встановленого ст. 102 ПКУ). 

Якщо граничний строк подання декларації ще не закінчився, подається нова звітна форма декларації. Її подання не тягне за собою негативних наслідків для платника податків. 

Якщо граничний строк подання декларації закінчився, у платника податків є вибір, або виправляти помилки уточнюючим розрахунком до декларації тоді, коли їх було знайдено, або почекати і виправити помилки в наступній поданій декларації з цього податку. Штраф (3% або 5%) при цьому доведеться сплачувати лише у випадку, якщо сума грошового зобов’язання в декларації була занижена (саме вона має у п. 50.1 ПКУ назву «недоплата»).

Тепер розглянемо, що відбувається за умов, наведених у запитанні. Якщо платник транспортного податку подав за 2016 р. декларацію із визначеною сумою податку до сплати, така сума мала бути сплачена ним рівними частками до 30.01.2017 р. Оскільки помилка (завищення суми податку до сплати) була виявлена лише у 2017 році, наслідки виправлення цієї помилки залежать від того, коли уточнюючий розрахунок було подано – до 30.01.2017 р. чи після? 

Якщо уточнюючий розрахунок було подано до 30.01.2017 р. Оскільки уточнюючим розрахунком сума податку до сплати зменшується, але вже 3/4 річної суми цього податку платником мало бути сплачено (до 30.04.2016 р., до 30.07.2016 р. та до 30.10.2016 р.), фактично сплатити менше платник податку зможе лише за 4 квартал 2016 р. Зайво сплачені 3/4 річної суми податку за 1-3 квартали отримують після подання уточнюючого розрахунку статус переплати і можуть бути джерелом для погашення грошового зобов’язання з транспортного податку як за 4 квартал 2016 р., так і за наступні звітні періоди (згідно з п. 87.1 ПКУ).

Таким чином, за рахунок зменшення квартальної суми податку до сплати та наявності переплат, які виникли протягом 2016 року, платник транспортного податку отримує можливість сплатити за 4 квартал 2016 р. суму, яка дорівнює різниці між раніше помилково визначеною квартальною сумою податку та сумою річного зменшення податку, зазначеного в уточнюючому розрахунку. 

Якщо уточнюючий розрахунок було подано після 30.01.2017 р. В цьому випадку все просто – на момент подання уточнюючого розрахунку уся сума транспортного податку за 2016 рік платником вже мала бути сплачена. Переплата, яка виникла внаслідок уточнення грошового зобов’язання, буде або повернена платнику з бюджету за його заявою (ст. 43 ПКУ), або врахована в рахунок сплати грошового зобов’язання наступних звітних періодів (п. 87.1 ПКУ). 

Виходячи з усього, наведеного вище, читачу може стати незрозуміло, а де ж тут може виникнути недоплата (у значенні «податковий борг») і штраф? Адже уточнюючим розрахунком сума податку до сплати зменшувалася, а не збільшувалася!

А ось де. Якщо платник податку помилково завищив в декларації суму податку до сплати (грошового зобов’язання), він може вирішити не сплачувати таку завищену суму або сплатити правильну суму (яка менша за зазначену в декларації). При цьому уточнюючий розрахунок подати після закінчення граничного строку сплати грошового зобов’язання, визначеного такою «помилковою» декларацією.  

Що відбувається в такому випадку? Сума податку до сплати, зазначена в декларації, це грошове зобов’язання. І платник податку повинен його сплатити, навіть, якщо визначив його суму хибно! Щоб уникнути цього обов’язку, платнику треба внести зміни до «помилкової» декларації і визначити правильну суму податку до закінчення граничного строку сплати податку, визначеного декларацією! 

Якщо платник податків вчасно зміни до декларації не вніс, то, навіть якщо він подасть потім уточнюючий розрахунок, яким повністю чи частково скасує раніше визначене ним грошове зобов’язання, обов’язок сплатити помилково визначену ним податку на дату закінчення граничного строку це не скасує.  

І в цьому випадку сума податку, яку платник не сплатив до закінчення такого граничного строку, стає податковим боргом, до якого застосовуються штрафні санкції за п. 126.1 ПКУ (див. вище). 

Наприклад, платник податку зазначив в декларації суму податку до сплати 100 000 грн. Граничний строк сплати – 30.01.2017 р., платник податку сплачує лише 10 000 грн. Він подає 30.03.2017 р. уточнюючий розрахунок, яким зменшує суму податку до сплати на 90 000 грн. 

Так, за таким платником податку в органі ДФС, внаслідок виправлення, за звітний період обліковуватиметься сума нарахованого і сплаченого податку 10 000 грн. Але, оскільки станом на 30.01.2017 р. платник податку мав обов’язок сплатити 100 000 грн, і не виконав його, податківці нарахують штраф за п. 126.1 ПКУ.

Оскільки списання різниці в 90 000 грн. відбулося 30.01.2017 р., тобто, через 2 місяці після закінчення граничного строку її сплати, орган ДФС матиме право застосувати штраф у розмірі 20% - тобто, 18 000 грн! 

Ще про нарахування штрафів за п. 126.1 ПКУ Ви можете прочитати тут  або тут.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Бикова Ганна

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/Інші податки

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Інші податки»

  • Оплата операції фізособі: податкові наслідки
    Підприємство хоче оплатити медичну операцію фізичній особі, яка не є її працівником. Які податкові наслідки у підприємства та фізичної особи? Як оформити оплату?
    Сьогодні 15:111
  • Особливості плати за землю за пп. 284.4 ПКУ
    Підприємство займається діяльністю за кодом КВЕД 08.11. Має держакт на право постійного користування земельною ділянкою площею 25,0856 га з цільовим призначенням - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов'язані з користуванням надрами. Але в спецдозволі на користування надрами зазначено тільки 16,2 га з ймовірними покладами корисних копалин. Як застосовувати пп. 284.4 ПКУ?
    Сьогодні 13:277
  • Як оформити та оподаткувати безповоротну фіндопомогу фізособі?
    Як документально оформити надання від ТОВ безповоротної фінансової допомоги фізособі - працівнику або непрацівнику ТОВ? Чи обов’язково зазначати підставу надання фіндопомоги, якщо зі всієї суми будуть сплачуються податки?
    Сьогодні 12:138
  • Придбали майновий комплекс, а землю не оформили: хто сплачує земельний податок?
    Підприємство придбало нежитловий майновий комплекс (виробничі, адміністративні, господарські будівлі). Оформлення земельної ділянки під будівлями не було проведено. Підприємство проводить дії по укладанню договору оренди земельної ділянки з місцевою територіальною громадою. Ці приміщення здаються в оренду. Чи є у підприємства підстави сплачувати земельний податок?
    01.05.202417
  • Хто сплачує податок на нежитлову нерухомість, якщо її передано в оренду?
    Фізична особа – власник нежитлового приміщення (склад для зберігання зерна) передала його в оренду ТОВ. ТОВ використовує його за цільовим призначенням. Хто в даному випадку є платником податку на нерухомість?
    30.04.202428