Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Відповідно до роз’яснення фахівці ДФС у підкатегорії 102.18 ресурсу «ЗІР»* з метою уникнення подвійного оподаткування доходів, які виплачуються (нараховуються, надаються) фізичній особі - нерезиденту резидентом - юридичною особою, податок, передбачений пп. 141.4.2 розд. III ПКУ «Податок на прибуток підприємств», не утримується, але такі доходи оподатковуються згідно із нормами п. 170.10 розд. IV ПКУ «Податок на доходи фізичних осіб».
Тож юридична особа - резидент, яка нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід (у нашому випадку це роялті) на користь платника податків - нерезидента, як податковий агент зобов'язана утримати ПДФО із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку ПДФО, зазначену у п. 167.1 ПКУ, тобто 18%.
Проте, вважаємо за необхідне зауважити, що у загальних нормах ПКУ, а саме у п. 3.2 визначено: якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана ВРУ, установлені інші правила, ніж передбачені ПКУ, застосовуються правила міжнародного договору.
Порядок застосування міжнародних договорів передбачений ст. 103 ПКУ. Відповідно до п. 103.2 ПКУ особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.
Оскільки відповідно до умов запитання резидент України виплачуватиме доходи не безпосередньо фізособі-нерезиденту, а через посередника, то, на жаль, застосувати норму ст. 103 ПКУ про використання норм Конвенцій про уникнення подвійного оподаткування із Білоруссю щодо застосування інших ставок податку, не можна.
До того ж, відповідно до пп. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ об'єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ, зокрема, для фізосіб-нерезидентів це доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання) (пп. 163.2.2 ПКУ).
Відповідно до пп. «б» пп. 14.1.54 ПКУ дохід з джерелом їх походження з України – це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі доходи від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні.
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ, за ставкою 1,5%, визначеною пп. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ (пп. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).
Те, що й нерезиденти мають сплачувати військовий збір при отриманні доходу з джерелом його походження з України, підтверджує, зокрема, лист ДФС від 14.03.2016 р. №4441/5/99-99-17-03-03-16.
Таким чином, підприємство-резидент повинне утримати 18% ПДФО та 1,5% військового збору з доходу фізособи-нерезидента у вигляді ліцензійних платежів й за рахунок такого доходу при його нарахуванні (виплаті, наданні).
* Чи повинен резидент-ЮО при виплаті доходів з джерелом походження з України на користь нерезидента-ФО утримувати податок на доходи нерезидента?
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.
Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.
Зареєструватись
