Забезпечення членів громадської організайції коштами на відрядження: оподаткування

Насамперед з'ясуємо, кого можна відправити у відрядження.

Відповідно до п. 1 р. І Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Мінфіну від 13.03.1998 р. №59 службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства, на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи (за наявності документів, що підтверджують зв'язок службового відрядження з основною діяльністю підприємства).

Своєю чергою, працівник – це особа, яка працює на підприємстві, в організації, установі та виконує обов'язки або функції згідно з трудовим договором (контрактом) (ст. 1 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 р. №2694). Те ж саме прописано й у ПКУ: працівник - фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію згідно з укладеним з роботодавцем трудовим договором (контрактом) відповідно до закону (пп. 14.1.195 ПКУ).

Втім, норми зазначеної Інструкції мають обов'язкові до виконання лише установами та організаціями, які фінансуються з бюджету. Для решти суб'єктів господарювання норми Інструкції №59 мають лише довідковий характер.

Оскільки нас цікавить оподаткування, то перейдено до норм ПКУ. Так, із пп. 170.9.1 ПКУ виходить, що у відрядження можнуть відправляти працівників та/або членів керівних органів платника податку. Члени громадської організації не є ані працівниками, ані членами її керівних органів. Тож, спрямувати їх у відрядження наказом керівника такої організації не можна. 

А ось профінансувати їх поїздку неприбуткова організація може, якщо це передбачено цілями її створення згідно із засновницькими документами. Розпорядження (наказ) про таке фінансування, перелік учасників змагань та розмір витрат на поїздку кожного має видати керівник такої організації. Також радимо до таких документів докласти документи, що підтвердять цільове використання коштів організації (їх мають надати спортсмени, а також постачальники товарів, робіт, послуг). Втім, якщо йдеться про витрати, цільове використання яких може підтвердити лише фізособа, що отримала цільову благодійну допомогу, то, звертаємо вашу увагу, п. 170.7 ПКУ наразі не встановлює вимоги для благодійника щодо доведення факту такого цільового використання! 

Наприклад, за пп. 170.7.5 ПКУ, набувач цільової благодійної допомоги у вигляді коштів має право на її використання протягом строку, встановленого умовами такої допомоги, але не більше 12 календарних місяців, наступних за місяцем отримання такої допомоги. Якщо цільова благодійна допомога у вигляді коштів не використовується її набувачем протягом такого строку та не повертається благодійнику до його закінчення, то такий набувач зобов'язаний включити невикористану суму такої допомоги до складу загального річного оподатковуваного доходу та сплатити відповідний податок. 

Питання оподаткування забезпечення коштами учасників спортивних громадських організацій для їх участі у змаганяннх у ПКУ прописані окремо.

Відповідно до пп. «е» пп. 170.7.4 ПКУ не включається до оподатковуваного доходу цільова благодійна допомога, що надається резидентами - юридичними чи фізичними особами у будь-якій сумі (вартості): аматорській спортивній організації, клубу для компенсації витрат з придбання або оренди спортивного знаряддя та інвентарю, користування спортивними майданчиками, приміщеннями чи спорудами для проведення тренувань, забезпечення участі спортсмена-аматора у спортивних змаганнях, придбання спортивної форми та харчування під час таких змагань. 

Термін «аматорська спортивна організація, клуб» означає громадську організацію, діяльність якої не спрямована на отримання доходу. 

Термін «спортсмен-аматор» означає особу, чия спортивна діяльність не спрямована на отримання доходу, за винятком отримання нагород чи винагород від імені держави, органів місцевого самоврядування або громадських організацій як України, так і інших держав у вигляді медалей, грамот, пам'ятних призів у негрошовій формі, а також як сума відшкодування витрат, пов'язаних з відрядженням такого спортсмена-аматора до місця проведення змагання, у межах встановлених законодавством норм для відрядження працівника.

Із цієї норми випливає, що будь-яка сума забезпечення/фінансування членів спортивної громадської організації для участі у змаганні (у разі її цільового використання) не включається до загального річного доходу таких фізосіб, а відтак не оподатковується ПДФО та військовим збором.