Безповоротна фіндопомога учасникам: тонкощі обліку та оподаткування

Термін «безповоротна фінансова допомога» зустрічається лише в податковому законодавстві. Так, за пп. 14.1.257 ПКУ, це, зокрема, сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів. Формально ЦКУ, який регулює відносини дарування, не встановлює обмежень щодо подарунків нерезидентам. Проте, відповідно до умов ситуації, планується подарувати нерезиденту грошові кошти в іноземній валюті. Як наслідок, потрібно враховувати валютні обмеження та вимоги Нацбанку, щодо здійснення операцій у валюті. 

Перша та найголовніша умова – чи є можливість наразі перераховувати такі кошти за кордон, як у самого резидента – юрособи, так і в уповноваженого банку? Для того, щоб відповісти на це запитання, слід звернутися до діючої Постанови НБУ від 04.12.2015 р. №863 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України" (діє з 05.12.2015 р. до 04.03.2016 р. включно). 

Стосовно самого резидента-юрособи. Відповідно до п. 4 ст. 5 Декрету № 15-93 Декрет КМУ від 19.02.1993 р. № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" перекази за межі України валютних цінностей потребують отримання індивідуальної ліцензії. А згідно із пп. 20 п. 6 Постанови № 863, перерахування іноземної валюти на підставі індивідуальних ліцензій НБУ – зараз заборонено. Є й виключення з цієї заборони, але до вашої ситуації можна використати лише одне з них: за умови, що загальна сума цих операцій у межах однієї індивідуальної ліцензії протягом одного календарного місяця не перевищує 50 тис. дол. США (еквівалент цієї суми в іншій валюті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком України на дату переказу). 

Стосовно уповноваженого банку. Наразі  запроваджено ряд заходів щодо діяльності банків та фінансових установ. Одним із таких заходів є заборона уповноваженого банку на купівлю іноземної валюти за дорученням клієнта-резидента (крім фізичної особи), який має кошти в іноземних валютах, розміщених на поточних та депозитних рахунках, як грошове забезпечення (покриття) клієнта за гарантіями/контргарантіями/резервними акредитивами, у цьому та/або інших уповноважених банках. Такий клієнт-резидент виконує операції в іноземній валюті за рахунок наявних у нього коштів в іноземній валюті (пп. 16 п. 6 Постанови №863). Отже, якщо резидент матиме власну валюту та бажатиме здійснити перерахування валюти за кордон, йому доведеться робити це за рахунок власних валютних накопичень.  

Хоча із цієї заборони є ряд виключень. Як приміром, якщо загальна сума такої валюти на рахунках на дату подання заяви на купівлю валюти є меншою ніж 25 тис. дол. США (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до відповідних валют). 

Крім цього, з метою недопущення недобросовісної практики проведення валютних операцій уповноважені банки формують реєстр операцій за дорученнями клієнтів із перерахування за межі України іноземної валюти, та подають його до Нацбанку в день отримання від клієнта платіжного доручення (пп. 17 п. 6 Постанови № 863). До речі, уповноваженим банкам забороняється проводити операцію клієнта в разі отримання від Нацбанку повідомлення про непідтвердження можливості її здійснення. 

Також слід зауважити, що операція з надання нерезиденту фінансової допомоги підлягає обов’язковому фінансовому моніторингу відповідно до Закону від 14.10.2014 р. №1702-VII "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення". Фактично, це аналіз фінансової операції із переказу коштів за кордон. На думку Нацбанку, обов’язковому фінансовому моніторингу, підлягає будь-яка фінансова операція із переказу коштів за кордон за контрактом резидента України – суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності, яка проводиться на суму, що дорівнює чи перевищує 150 000 грн або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, еквівалентну 150 000 грн, за винятком тих фінансових операцій, що здійснюються за контрактами, умовами яких передбачено постачання товарів, що є рухомою річчю у тлумаченні Митного кодексу України, на митну територію України, яке здійснюється з дотриманням вимог Митного кодексу щодо переміщення (перетину) та пропуску товарів через митний кордон України, тобто з дотриманням відповідної митної процедури, що передбачає митне оформлення. 

Відповідно до ст. 1 Закону ВР УРСР від 16.04.1991 р. № 959-XII "Про зовнішньоекономічну діяльність" зовнішньоекономічний договір (контракт) – це матеріально оформлена угода двох або більше суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов’язків у зовнішньоекономічній діяльності. За наведеною нормою не визначено вид контракту (експортний чи імпортний), за яким має здійснюватися переказ коштів за кордон. Істотною умовою застосування цієї ознаки є здійснення переказу коштів за кордон за наявним контрактом суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, умовами якого взагалі не передбачено поставки товару. Отже, перерахування певної суми коштів нерезиденту за договором про безповоротну фінансову допомогу теж, на нашу думку, підлягатиме фінансовому моніторингу з боку НБУ. 

Не слід забувати і про оподаткування суми такої безповоротної допомоги, адже вона для нерезидента є доходом, виплачує який резидент. Доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються за нормами пп. 141.4.1 ПКУ а це зобов'язує резидента утримати податок із доходів нерезидента. Тому, якщо нерезидент отримує дохід, юрособа, яка надає безповоротну фіндопомогу повинна під час виплати утримати податок за ставкою 15% за рахунок такого доходу. 

В бухгалтерському обліку сума коштів, які є безповоротною фіндопомогою, що надана іншому підприємству (крім неприбуткової організації) в тому числі засновнику, відображається відповідно до положень П(С)БО у складі витрат у періоді їх виникнення і при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток бухгалтерський фінансовий результат не коригується.

І наостанок, за пп. 39.2.1.4 ПКУ господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, зокрема фінансові операції. Оскільки сума безповоротної допомоги в бухгалтерському обліку резидента буде списана на інші витрати, а отже, зменшить фінансовий результат до оподаткування (об’єкт оподаткування податком на прибуток), то сума такої допомоги буде врахована в обсягу операцій з нерезидентом, з метою трансфертного ціноутворення.  При одночасному виконанні умов зазначених у пп. 39.2.1.7 ПКУ господарські операції, що впливають на об'єкт оподаткування сторін (сторони) таких операцій, що здійснюються платниками податків з пов'язаними особами — нерезидентами є  контрольованими операціями, тому потрібно звернути увагу і на цей момент також.