Податкові наслідки безоплатного імпорту джерел безперебійного живлення

Щодо митного оформлення імпорту ДБЖ: 

Митне оформлення імпорту джерел безперебійного живлення (ДБЖ/UPS) в Україну передбачає подання митної декларації, підтвердження коду товару (зазвичай 8507, 8504), надання товаросупровідних документів (договір, технічний опис, специфікація з призначенням товару, інвойс, пакувальний лист, CMR) та сплату митних платежів, якщо не застосовуються пільги. 

За загальним правилом, митні платежі включають:

• ввізне мито, стандартні ставки якого залежать від товарної позиції ТН ЗЕД (група товару). Зважаючи, що Республіка Польща є країною-членом ЄС, наразі існують певні торговельні угоди між Україною та ЄС, що можуть передбачати поетапне зниження мита на деякі категорії товарів, але це залежить від конкретного коду ТН ЗЕД та документального підтвердження походження. Рівні ставок увізного мита ЄС можна перевірити на сайті Мінекономіки.
• податок на додану вартість за ставкою, визначеною п. 206.2 ПКУ, який виникає на дату подання митної декларації (МД) для митного оформлення (пп. «в» пп. 185.1, пп. 187.8 ПКУ). Базою оподаткування при ввезенні товару буде його договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості, визначеної згідно з розд. III МКУ, з урахуванням мита й акцизного податку, які підлягають сплаті і включаються в ціну товару (пп. 190.1 ПКУ).

При цьому, навіть якщо товар отримано від нерезидента безоплатно — це +не звільняє від митного оформлення та сплати ввізних податків. Товар все одно вважається імпортом і обкладається ввізним митом (у разі відсутності звільнення, за базовою митною вартістю товару) та імпортним ПДВ.

При безоплатному отриманні товару від нерезидента особа, що здійснює його ввезення, сплачує імпортний ПДВ у звичайному порядку (пп. «в» пп. 185.1 ПКУ), за виключенням операції з ввезення на митну територію України товарів, митна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро, або ввезення товарів, на які поширюються ПДВ-пільги, передбачені ст. 197 ПКУ, підрозд. 2 та 10 розд. ХХ ПКУ. 

Базою оподаткування при безоплатному імпорті буде їх митна вартість з урахуванням митного збору й акцизного податку, що підлягають сплаті (пп. 190.1 ПКУ), яка підтверджується рахунком-проформою (пп. 3 ч. 2 ст. 53 МКУ).

Сплачується імпортний ПДВ, відповідно до п. 206.1 ПКУ, до дня або в день подання МД.

Разом з цим, у 2026 році на імпорт енергетичного обладнання діють пільги. Так, тимчасово, до 01 січня 2029 року, звільняються від оподаткування операції з ввезення товарів, які сприяють відновленню енергетичної інфраструктури України, що ввозяться на митну територію України, у тому числі переміщуються (пересилаються) у міжнародних поштових та експрес-відправленнях у митному режимі імпорту:

• митом – відповідно до положень пункту 9³⁶ розділу ХХІ МКУ;
• ПДВ – відповідно до положень пункту 87¹ підрозділу 2 розд. ХХ ПКУ*.

Пільги зазвичай застосовуються до обладнання, яке використовується для:

• виробництва електроенергії;
• резервного електропостачання;
• накопичення та перетворення енергії.
• До таких товарів належать:
• сонячні панелі та комплектуючі;
• вітрові генератори (окремі позиції);
• електрогенератори (окремі позиції);
• інвертори;
• акумуляторні батареї та системи накопичення енергії (окремі позиції);
• трансформатори, контролери, силові модулі (за певних умов).

Офіційні переліки обладнання та оновлення щодо пільгового обладнання рекомендовано відстежувати на сайті Державної митної служби України та через консультацію з митним брокером перед відправленням товару.

Таким чином, з метою прогнозування сум податків під час митного оформлення важливо правильно класифікувати тип ДБЖ для використання можливих пільгових режимів, що діють на момент ввезення.

Щодо оподаткування операцій імпорту ДБЖ з Республіки Польща

ПДВ

Право на віднесення сум сплаченого ПДВ до складу податкового кредиту виникає у разі ввезення товару, в тому числі, і на безкоштовній основі, на митну територію України, на підставі належним чином оформленої МД (пп. «а» п. 198.1 ПКУ). 

При цьому включити імпортний ПДВ у податковий кредит отримувач товарів має за той період, у якому відбулися сплата ПДВ і оформлення митної декларації.

Подальша доля сум ПДВ, що потрапили до податкового кредиту, залежатиме від того, де отримувач товарів використовуватиме такий безоплатний товар. Так, якщо товар призначається для використання або починає використовуватися в операціях пільгових/необ’єктних/негосподарських, то слід нарахувати компенсуючі податкові зобов’язання згідно з п. 198.5 ПКУ. Якщо ж товар призначений для використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, то жодних компенсуючих податкових зобов’язань нараховувати не слід.

Податок на прибуток

Підприємства, які не коригують фінрезультат до оподаткування на податкові різниці, операцію відображають за правилами бухгалтерського обліку. 

Підприємств, які коригують фінрезультат до оподаткування на податкові різниці, різницю із пп. 140.5.4 ПКУ, а саме – необхідність збільшити фінрезультат на 30 % вартості отриманого імпортного товару від такого нерезидента, теж не застосовують, не зважаючи на те, що деякі організаційно-правові форми підприємств Республіки Польщі внесено до у Переліку організаційно-правових форм, затвердженого постановою КМУ від 04.07.2017 р. Пояснюється це тим, що для розрахунку цієї різниці за основу беруть договірну (контрактну) вартість товарів. А вона у випадку отримання товару від нерезидентів дорівнює нулю. Враховуючи це, застосування такої різниці при отриманні безоплатно товарів від особливих нерезидентів на фінрезультат не вплине. 

ІІІ група ЄП

Якщо від нерезидента безоплатно отримав товари платник ЄП групи ІІІ, то вартість таких товарів підприємство-спрощенець має включити до свого оподатковуваного доходу на дату підписання акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (п. 292.6 ПКУ). 

Якщо ж платник ЄП групи ІІІ отримує безоплатно товари від нерезидента — засновника, то безоплатно отримані товари за правилами бухобліку не відносяться до доходу, а відображаються як додаткові внески в статутний капітал. 

Висновки:

• Безоплатний імпорт не звільняється від митного оформлення та сплати ввізних податків. Товар все одно вважається імпортом і обкладається ввізним митом та імпортним ПДВ, за умови відсутності законодавчих звільнень та пільг;
• Україна має пільгову торговельну угоду з ЄС, що передбачає нульове ввізне мито для більшості промислових товарів з ЄС (поступове впровадження вільної торгівлі з ЄС);
• Наразі існують тимчасові пільги на енергетичне обладнання, які можуть звільняти UPS від мита та ПДВ у період дії спеціальних норм, але це вимагає окремої перевірки відповідних актів. Застосування пільг потребує точності, підготовки та професійного супроводу;
• Оподаткування операцій з безоплатного отримання товарів від нерезидента залежить від обраної системи оподаткування суб’єкта господарювання.