Як утримувати борг за аліментами за період до працевлаштування боржника?

Примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом №1404 випадках – на приватних виконавців (ст. 1 Закону №1403).

Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, що встановлені виконавчим документом та Законом №1404. Це встановлено п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону №1404.

У разі стягнення аліментів, як частки заробітку (доходу) боржника на підприємстві, в установі, організації, ФОПа відрахування здійснюються на підставі постанови виконавця, яка надсилається для виконання за місцем отримання боржником відповідних доходів.

Підприємства, установи, організації, фізособи, ФОП здійснюють відрахування зі зарплати і перераховують кошти на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця, встановлений для здійснення зазначених виплат боржнику, а в разі якщо такий строк не встановлено – до десятого числа місяця, наступного за місяцем, за який здійснюється стягнення (ст. 69 Закону №1404).

Цим Законом не передбачено звільнення платника аліментів від зобов’язання щомісячної сплати аліментів на утримання дитини в разі втрати роботи чи перебуванні в статусі безробітного. Тобто потрібно знати, де була особа в квітні до працевлаштування на підприємство.

Тож, якщо аліменти не сплачувалися за виконавчим документом, виконавець нараховує боржнику заборгованість зі сплати аліментів.

Статтею 195 СКУ передбачено, що заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном.

А заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою – підприємцем і перебував на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержував заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.

Якщо у боржника відсутні доходи і він не працював, поряд з тим у виконавця відсутні відомості про сплату аліментів, він нараховуватиме заборгованість, виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.

Якщо боржник у квітні 2024 перебував на обліку в центрі зайнятості як безробітний і при цьому мав допомогу по безробіттю, то з такої соціальної допомоги знову ж таки виконавцем мала бути стягнута сума аліментів.

Отже, з вищезазначеного розуміємо, що оскільки теперішній роботодавець не перебував з працівником у квітні в трудових відносинах, то він не має права розраховувати і виводити будь-яку заборгованість за аліментами. Цей роботодавець може сформувати тільки ту заборгованість, що утвориться під час трудових відносин, і то у випадку, коли доходу не вистачить для утримання певного відсотку аліментів, що вказаний у виконавчому листі.

З цим питанням має розбиратися саме виконавець і визначати суму заборгованості має теж виконавець, саме він має достеменно визначити, чи була така особа до працевлаштування безробітною, чи перебувала в центрі зайнятості, чи працювала неофіційно, бо від цього залежить розрахунок боргу за аліментами. А якщо він у квітні працював у іншого роботодавця, то цей роботодавець має визначити суму заборгованості і відобразити її у звіті для виконавця. 

І вже розрахована сума заборгованості повинна бути вказана у виконавчому листі, яку теперішній роботодавець буде поступово утримувати.

Тому радимо написати листа виконавцю з проханням розрахувати та повідомити суму заборгованості працівника за аліментами.