Відповідно до пп. 134.1.1 ПКУ, об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.
Тобто, за загальним правилом платник податку має застосовувати різниці.
Але далі в пп. 134.1.1 ПКУ сказано, що для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує сорока мільйонів гривень, об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу.
Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує сорока мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених пп. 140.4.8 та пп. 140.5.16 ПКУ), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).
Тобто, якщо платник податку прийняв рішення про незастосування податкових різниць, він не застосовує їх усі, окрім різниць:
- щодо від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років (див. пп. 140.4.4 ПКУ);
- встановлених пп. 140.4.8 (щодо отриманих бюджетних грантів) і пп. 140.5.16 (витрат, пов’язаних із виконанням умов договору про надання бюджетного гранту) ПКУ;
- передбачених іншими розділами ПКУ, окрім розділу ІІІ «Податок на прибуток».
Як бачимо, тут немає різниць, пов’язаних з операціями з нерезидентами, які встановлені пп. 140.5.4 і 140.5.5-1 ПКУ.Ці останні наведені в розділі ІІІ ПКУ.
Тобто, якщо платник податку прийняв рішення про незастосування податкових різниць, він може застосовувати тільки різниці, встановлені пп. 140.4.4, пп. 140.4.8, пп. 140.5.16 розділу ІІІ та інших розділів ПКУ. І він не застосовує різниці за операціями з нерезидентами, які встановлені пп. 140.5.4 і 140.5.5-1 розділу ІІІ ПКУ.
Дивимося відповідь податкової на питання в ЗІР (102.20.02): «Чи подаються додатки до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств у разі відсутності операцій (показників) для їх заповнення?».
Податкова відповідає, що додатки до окремих рядків Декларації, незаповнені через відсутність операцій (показників), до контролюючого органу не подаються. Таким чином, якщо відсутні показники для заповнення додатка РІ, він не складається і не подається разом з декларацією.
Давайте ще раз повторимо наостанок: в даній у разі операцій платника податку з нерезидентами у нього не виникає обов’язку застосовувати різниці за пп. 140.5.4 і 140.5.5-1 ПКУ і заповнювати показник цих різниць в додатку РІ (рядки 3.1.6.1, 3.1.7).