Відшкодування матеріальної шкоди: оподаткувати чи ні?

В  ІПК ДПС від 29.01.2025 р. №428/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК зазначається, що якщо фізособі на підставі рішення суду відшкодовуються збитки, завданих їй внаслідок заподіяння матеріальної шкоди, то сума таких відшкодованих збитків не оподатковуються ПДФО та військовим збором.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків включається дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров'ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом (пп. 164.2.14 ПКУ).

Положення пп. "а" пп. 164.2.14 ПКУ в частині обмежень "в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом" стосуються виключно моральної шкоди, яка виплачується платнику податків - фізичній особі на підставі рішення суду.

Із запитання вбачається, що тут рішення суду не було, а була мирова угода, тож на, думку автора, ПДФО та ВЗ слід було утримати.

Дивіться також:

• Чи підлягає оподаткуванню ПДФО дохід, який одержаний ФО як відшкодування моральної та матеріальної шкоди?
• Оподаткування моральної та матеріальної шкоди родичам працівника.

Відповідно до пп. 168.1.1 ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 ПКУ.

Згідно з пп. 168.1.2 ПКУ податок на доходи фізичних осіб сплачується (перераховується) до відповідного бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки, небанківські надавачі платіжних послуг приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання платіжної інструкції на перерахування цього податку до відповідного бюджету або платіжної інструкції на зарахування коштів у сумі цього податку на єдиний рахунок, визначений ст. 35-1 ПКУ.

Враховуючи викладене, відповідальним за сплату (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб є податковий агент.

Читайте також: Податковий агент при виплаті доходу фізособі не утримав ПДФО: хто відповідальний?

Щодо відображення в додатку 4ДФ

В цій ситуації слід застосувати ознаку доходу 127,  позаяк ознака 120 доходу в додатку 4ДФ застосовується, тоді коли відшкодування відбувається за рішенням суду.

Як виправити?

Оскільки в цій ситуації допущена помилка, вона виправляється через подання уточнюючого розрахунку, як це передбачено пп. 50.1 ПКУ. Причому помилковий рядок в уточнюючому додатку 4ДФ відображається повністю, і в графі 10 ставиться ознака «1» (на виключення). І наводиться правильний рядок, з ознакою «0».

Оскільки дохід був нарахований і виплачений, але податки не були утримані і перераховані до бюджету, то в уточнюючому додатку 4ФД в рядку з ознакою «0» відображається тільки нарахування ПДФО і ВЗ, відповідно, в рядках 4а і 5а, а рядки щодо перерахування податків, 4 та 5, залишаються незаповненими. Ці останні рядки слід буде заповнити в тому місяці, коли буде фактичне перерахування податків до бюджету. 

В ст. 125-1 ПКУ зазначено, що відповідальність за погашення суми податкового зобов’язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов’язок щодо погашення такого податкового боргу, у тому числі пені, покладається на податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов’язку погашення такої суми податкових зобов’язань або податкового боргу.

На наш погляд, це означає, що податковий агент сплачує неутримані ним своєчасно ПДФО і ВЗ за свій рахунок, а не за рахунок фізособи, якій виплатили дохід. Тобто, фізособа не зобов’язана повертати кошти податку чи сплачувати податок за свій рахунок.

Причому згідно з пп. 50.1 ПКУ несвоєчасно сплачені ПДФО і ВЗ мають бути сплачені перед поданням уточнюючого розрахунку.

І згідно з пп. 69.1 підр. 10 розд. ХХ ПКУ у разі самостійного виправлення помилок, що допущені під час воєнного стану, штрафи, передбачені пп. 50.1 ПКУ, не застосовуються. Таким чином, на наш погляд, штрафи при поданні уточнюючого розрахунку не стягуються.

Але постає питання, з якої суми утримувати ПДФО і ВЗ, якщо дохід фізособі вже виплачено. На наш погляд, слід діяти так, як в разі виплати негрошового доходу – суму виплаченого доходу збільшити на «натуральний» коефіцієнт з пп. 164.5 ПКУ, який для ПДФО 18% становить 1,21951. А для утримання ВЗ базою оподаткування буде сума виплаченого доходу, без збільшення на коефіцієнт. В такому разі в графі 3а і 3 щодо нарахованого і виплаченого доходу в уточнюючому додатку 4ДФ стоятимуть суми доходу, збільшені на коефіцієнт.

Разом з тим, на наш погляд, фізособа може добровільно повернути підприємству, на банківський рахунок чи в касу, зайво виплачені кошти в сумі ПДФО і ВЗ, які слід утримати. В такому разі в графах нарахованого і виплаченого доходу стоятимуть суми початково нарахованого доходу, які відображалися в початковому додатку 4ДФ. З суми такого доходу будуть утримані ПДФО і ВЗ.

Остаточне рішення щодо оподаткування доходів є однозначно за органом ДПС. Ми вище навели власний погляд на порядок виправлення помилки. Але думка податкової служби з цього питання нам невідома. Тому для уникнення непорозумінь може бути доречним отримати індивідуальну податкову консультацію. Тож рекомендуємо звернутися до ДПС за ІПК з приводу Вашої ситуації і в подальшому у діяти так, як буде зазначено в цій ІПК.