• Посилання скопійовано

Розстрочення податкового боргу під час війни: чи є зміни?

Чи можливо зараз розстрочити податковий борг, який виник у 2020 та 2021 роках? Який порядок розстрочення та чи застосовується облікова ставка НБУ (в період воєнного стану), якщо це можливо?

З 23 серпня 2022 року Мінфін затвердив новий Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків. Ми пишемо про це у новині, де наводимо перелік умов, за яких податковий борг визнається безнадійним/ Якщо податковий борг підприємства не належить до безнадійних, то його потрібно погашати. Одним з варіантів погашення боргу є можливість розстрочення податкового боргу.

Порядок розстрочення податкового боргу у 2022 році не змінювався. Зокрема, зупинення деяких строків за ПКУ на час дії воєнного стану не стосується сплати та розстрочення податкових боргів – див. нашу новину тут.

Зокрема, якщо сплата податкового боргу була розстрочена, то строки сплати не зупинятимуться, оскільки вони встановлені договором, а не законом.

Згідно з пп. 100.2 ПКУ, платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу. Ця норма діє і під час війни.

Згідно з п. 2.1. Порядку №574 розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) можуть надавати в межах повноважень за кожним окремим випадком:

  • ДПС – без обмежень суми;
  • головні управління ДПС в областях, місті Києві, міжрегіональні управління ДПС по роботі з великими платниками податків (Центральне, Східне, Західне, Південне, Північне) – на суму не більше 3 млн. гривень.

Докладніше про це – тут.

Відповідно до пп. 100.1 ПКУ розстроченням (відстроченням) грошових зобов’язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов’язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120% річних облікової ставки НБУ, діючої на день прийняття рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу.

Податкові органи мають право приймати рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу, а також про списання безнадійного податкового боргу у порядку, передбаченому законодавством.

Розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) вважається наданим, якщо на підставі заяви платника податків прийнято відповідне рішення податкового органу та укладено договір про розстрочення (відстрочення) (п. 1.4 Порядку №574).

Строк дії розстрочення (відстрочення) податкового боргу починається з дати прийняття податковим органом рішення про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу) та закінчується датою, зазначеною у договорі про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу), за винятком випадків дострокового погашення такого податкового боргу (абз. 2 п. 1.9 Порядку №574).

 

Висновки:

  • під час війни можна звернутися до податківців за розстроченням податкового боргу. Для цього потрібно подати заяву;
  • автоматичне відстрочення сплати податкового боргу, що виник до 24.02.2022 р., законодавством наразі не передбачене, тож його потрібно або сплатити, або розстрочити чи відстрочити за договором з податківцями;
  • під час війни продовжує діяти норма пп. 100.1 ПКУ про те, що розстрочення податкового боргу здійснюється під проценти, що дорівнюють розміру 120% річних облікової ставки Нацбанку, діючої на день прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення.

 ***

Додатково читайте на цю тему:

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Єгорова Юлія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/Інші податки

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Інші податки»

  • Оплата операції фізособі: податкові наслідки
    Підприємство хоче оплатити медичну операцію фізичній особі, яка не є її працівником. Які податкові наслідки у підприємства та фізичної особи? Як оформити оплату?
    02.05.20245
  • Особливості плати за землю за пп. 284.4 ПКУ
    Підприємство займається діяльністю за кодом КВЕД 08.11. Має держакт на право постійного користування земельною ділянкою площею 25,0856 га з цільовим призначенням - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов'язані з користуванням надрами. Але в спецдозволі на користування надрами зазначено тільки 16,2 га з ймовірними покладами корисних копалин. Як застосовувати пп. 284.4 ПКУ?
    02.05.20249
  • Як оформити та оподаткувати безповоротну фіндопомогу фізособі?
    Як документально оформити надання від ТОВ безповоротної фінансової допомоги фізособі - працівнику або непрацівнику ТОВ? Чи обов’язково зазначати підставу надання фіндопомоги, якщо зі всієї суми будуть сплачуються податки?
    02.05.202410
  • Придбали майновий комплекс, а землю не оформили: хто сплачує земельний податок?
    Підприємство придбало нежитловий майновий комплекс (виробничі, адміністративні, господарські будівлі). Оформлення земельної ділянки під будівлями не було проведено. Підприємство проводить дії по укладанню договору оренди земельної ділянки з місцевою територіальною громадою. Ці приміщення здаються в оренду. Чи є у підприємства підстави сплачувати земельний податок?
    01.05.202417
  • Хто сплачує податок на нежитлову нерухомість, якщо її передано в оренду?
    Фізична особа – власник нежитлового приміщення (склад для зберігання зерна) передала його в оренду ТОВ. ТОВ використовує його за цільовим призначенням. Хто в даному випадку є платником податку на нерухомість?
    30.04.202428