Оподаткування лікарняних та зарплати: про що слід пам'ятати?

Підставою для призначення допомоги з тимчасової непрацездатності є виданий листок непрацездатності. Порядок заповнення листка непрацездатності затверджено сумісним наказом МОЗ, Мінпраці, ФСС від 03.11.2004 р. №532/274/136ос/1406.

Листок непрацездатності передається на розгляд комісії (уповноваженого) із соціального страхування підприємства, яка приймає рішення щодо призначення матеріального забезпечення - лікарняних (відмови в призначенні матеріального забезпечення). Після прийняття рішення бухгалтер нараховує лікарняні працівнику.

Перші п’ять днів оплачуються за рахунок коштів роботодавця, а лікарняні за рахунок Фонду виплачуються починаючи з шостого дня непрацездатності, до відновлення працездатності або встановлення інвалідності. Лікарняні за рахунок Фонду отримуються на окремий рахунок на підставі належно оформленої заяви-розрахунку, затвердженої Постановою ФСС від 19.07.2018 р. №12.

Виплата лікарняних здійснюється у найближчий після дня призначення допомоги строк для виплати заробітної плати.

Слід пам’ятати:

• лікарняні обчислюються, виходячи із середньоденної заробітної плати застрахованої особи;
• порядок обчислення середньої заробітної плати затверджено Постановою КМУ від 26.09.2001 р. №1266;
• сума допомоги залежить від розміру страхового стажу
• про виключення згідно з п. 5 ч. 1 ст. 24 Закону №1105, а також про норму ч. 4 ст. 19 Закону №1105.

Згідно з ч. 4 ст. 19 Закону №1105 застраховані особи, які протягом дванадцяти місяців перед настанням страхового випадку за даними Держреєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування мають страховий стаж менший, ніж шість місяців, мають право на матеріальне забезпечення у вигляді лікарняних виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але не більше за розмір допомоги, обчислений із мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку. Але, якщо лікарняні розраховуються виходячи з мінімальної виплати, тоді відсоток, який залежить від страхового стажу не застосовується (див. лист Мінсоцполітики від 17.09.2015 р. №529/18/99-15).

Отож потрібно визначити:

• розрахунковий період та кількість календарних днів у ньому;
• сукупний заробіток за розрахунковий період;
• середньоденну зарплату, з якої проводять оплату;
• суму оплати листка непрацездатності.

Лікарняні, це прирівняні до заробітної плати виплати (у формі №1ДФ, до речі, їх відображають з ознакою доходу "101"), тому із таких сум утримується ПДФО, військовий збір та нараховується ЄСВ за загальними правилами.

Для ПДФО, відповідно до п. 164.6 ПКУ, базу оподаткування зменшують на ПСП, за наявності такого права. За умовами наведеної у запитанні ситуації ця вимога не виконується. 

Податкові органи також повідомляють, що сума лікарняних розглядається як заробітна плата, тому у випадку не перевищення граничного розміру загального місячного оподаткованого доходу від одного працедавця у вигляді заробітної плати, найманий працівник має право на ПСП.

Щоправда, слід бути уважним у випадку нарахування так званих “перехідних лікарняних”. Відповідно до пп. 169.4.1 ПКУ, якщо платник податку отримує доходи у вигляді заробітної плати за період її збереження згідно із законодавством, у тому числі за час перебування на лікарняному, то з метою визначення граничної суми доходу, що дає право на отримання ПСП, та в інших випадках їх оподаткування, такі доходи (їх частина) відносяться до відповідних податкових періодів їх нарахування.

За пп. 168.1.2 ПКУ зарплатні податки сплачується під час виплати доходу, тобто одночасно з одержанням коштів на виплату лікарняних від Фонду. Це означає, що податки із виплат лікарняних від Фонду сплачуються за рахунок цих коштів, які зараховуються на окремий рахунок. Аналогічне правило діє до нарахування ЄСВ згідно з ч. 5 ст. 7 та абз. 2 ч. 8 ст. 9 Закону про ЄСВ.

Зверніть увагу, якщо сума лікарняних нарахована, але не виплачена, тоді ПДФО і військовий збір потрібно сплатити не пізніше 30 числа наступного місяця відповідно до пп. 168.1.5 ПКУ. А от нарахований ЄСВ у цьому випадку сплачується не пізніше 20 числа місяця, наступного (крім гірничих підприємств, які сплачують ЄСВ не пізніше 28 числа наступного місяця) згідно з абз. 1 ч. 8 ст. 9 Закону про ЄСВ.