Відображаємо в обліку зіпсовані акцизні марки

Перш за все нагадаємо, що марка акцизного податку – це спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів (пп. 14.1.107 ПКУ).

Згідно з пп. 14.1.109 ПКУ  маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів – це наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку. Цей порядок визначений Положенням про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженим постановою КМУ від 27.12.2010 р. № 1251 (далі – Положення № 1251).

Крім пп. 14.1.107 ПКУ, до бланків суворої звітності акцизну марку відносить також і постанова КМУ «Деякі питання використання бланків цінних паперів, документів суворої звітності, господарська діяльність з виготовлення яких підлягає ліцензуванню» № 456 від 14.05.2012 р. Хоча в ПКУ акцизну марку віднесено до документів суворого обліку, а у згаданій постанові КМУ вона входить до переліку документів суворої звітності, автор вважає, що обидва документи мають на увазі одне й те саме.

Згідно з п. 226.16 ПКУ марки акцизного податку, не використані для маркування товарів через їх пошкодження, приймаються від покупців марок для утилізації з відшкодуванням фактично сплачених сум акцизного податку відповідно до Положення № 1251. Плата за марки поверненню не підлягає. Нагадуємо, що згідно з п. 5 Положення № 1251 розмір плати за одну марку акцизного податку для алкогольних напоїв наразі становить 0,27 гривні. 

Марки, не використані для маркування товарів у зв'язку з пошкодженням, приймаються від покупців марок для утилізації в порядку, передбаченому пунктами 25-27 Положення №1251. Так, пошкоджені марки наклеюються на окремий аркуш паперу формату А3 (290 х 420 міліметрів) у такий спосіб, щоб чітко було видно центральну частину марки, окремі частини розірваних марок повинні бути з'єднані, а загальна частина кожної поверненої імпортером (замовником, виробником) марки повинна становити не менш як 60 % початкового розміру. Оформлені належним чином пошкоджені марки разом з реєстром марок повертаються їх продавцю – органу Міндоходів, який складає акт про знищення пошкоджених марок. Перший примірник акта разом із заявою платника про повернення сплаченої суми акцизного податку або про зарахування її в рахунок майбутніх платежів залишається у продавця марок.

У разі неможливості вирівнювання пошкоджених автоматом з наклеювання марок і наклеювання їх на окремому аркуші паперу (наприклад, також у випадках, якщо загальна частина залишку акцизної марки становить менше 60% її початкового розміру) на підприємстві-виробнику утворюється комісія, яка складає акт про списання таких марок. В акті обов'язково зазначається фактична кількість пошкоджених автоматом марок. До складу зазначеної комісії включається представник територіального органу Міністерства доходів і зборів за місцезнаходженням виробника алкогольних напоїв (голова комісії) і представник відповідної місцевої держадміністрації. Типову форму такого акту не встановлено, однак слід обов’язково додержуватися вищезазначених вимог щодо зазначення кількості марок та складу комісії. 

Нагадаємо, що бухгалтерський облік ще не використаних акцизних марок ведеться за дебетом субрахунку 209 «Інші матеріали» за ціною їх придбання. Якщо підприємство – виробник алкогольних напоїв додержується всіх вищевказаних вимог щодо оформлення фактів пошкодження марок , воно має право на списання вартості всіх пошкоджених марок до складу своїх витрат у бухгалтерському обліку. На підставі вищезазначених актів здійснюється проведення:  Дт 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей»  Кт 209 «Інші матеріали». Крім цього, бланки марок акцизного податку потрібно обліковувати також і на забалансовому рахунку 08 «Бланки суворого обліку»; записи на цьому рахунку робляться під час надходження (за дебетом) та списання (за кредитом) марок акцизного податку.

Автор вважає, що за умови дотримання всіх вимог Положення № 1251, підприємство – виробник алкогольних напоїв має право на витрати також і у податковому обліку - в сумі вартості зіпсованих марок акцизного податку, якщо цей факт зафіксовано в актах, передбачених п. 27 Положення № 1251. При цьому такі витрати буде включено до інших витрат господарської діяльності, до яких розділом ІІІ ПКУ прямо не встановлено обмежень щодо віднесення до складу витрат (пп. 138.12.2 ПКУ). Пункт 140.3 ПКУ, який регулює облік технічних (виробничих) втрат товарів, що не перевищують розмір, визначений КМУ, або іншим органом, визначеним законодавством України, для обліку вартості зіпсованих акцизних марок, на думку автора, не підходить, оскільки акцизні марки – це бланки суворого обліку, а не товари чи виробничі запаси, які для цілей ПКУ вважаються товарами (згідно з визначення товарів у пп. 14.1.244 ПКУ).

А отже, на думку автора, усю вартість зіпсованих марок акцизного податку, списаних за вищезазначеними актами, можна списати до інших витрат без обмежень. У декларації з податку на прибуток, форма якої затверджена Наказом МФУ № 1213 від 28.09.2011 р., такі витрати слід відображати в рядку 06.4.39 додатка ІВ до декларації, звідки вони потрапляють до рядків 06.4 та 06 самої декларації.