Фізособа-нерезидент надає рекламні послуги ФОП на єдиному податку: що з оподаткуванням?

ПДВ

Згідно з пп. «б» п. 185.1 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України. Відповідно до ст. 186 ПКУ місцем постачання рекламних послуг вважається місце, у якому отримувач послуг (рекламодавець) зареєстрований суб’єктом господарювання (пп. «б» п. 186.3 ПКУ).

Пунктом 208.2 ПКУ передбачено, що отримувач послуг, які постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує ПДВ за основною ставкою (20%) на базу оподаткування, визначену згідно з пп. 190.1 ПКУ.

Водночас пунктом 208.1 ПКУ передбачено, що статтею 208 ПКУ встановлюються правила оподаткування у разі постачання особою-нерезидентом послуг, у тому числі електронних послуг, місце надання яких розташоване на митній території України, особі, яку зареєстровано як платник податку, чи будь-якій іншій особі-резиденту - суб’єкту господарювання, чи постійному представництву нерезидента в Україні.

Перелік осіб для цілей розділу V ПКУ визначено в п. 14.1.139 ПКУ, серед яких звичайних фізичних осіб-нерезидентів немає. А, отже, на нашу думку, у випадку надання рекламних послуг фізособою-нерезидентом норми ст. 208 щодо ПДВ не застосовуються. Хоча податківці мають іншу позицію – див. тут. За фіскальною позицією, ПДВ на послуги від фізосіб-нерезидентів потрібно нараховувати за правилами ст. 208 ПКУ.

Тому ми рекомендуємо отримати від податківців індивідуальну податкову консультацію, звернувши їхню увагу на визначення кола осіб для цілей оподаткування ПДВ (пп. 14.1.139 ПКУ) та на відсутність у цьому колі «простих» фізичних осіб.

Податок на доходи нерезидента

Згідно з пп. 141.4.6 ПКУ резиденти, у тому числі фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, або суб’єкти господарювання (юридичні особи чи фізичні особи - підприємці), які обрали спрощену систему оподаткування, які здійснюють виплати нерезидентам за виробництво та/або розповсюдження реклами, під час такої виплати сплачують податок за ставкою 20 відсотків суми таких виплат за власний рахунок.

Суму доходу, з якої належить платити податок, визначають за курсом НБУ, чинним на дату виплати такого доходу. Сплатити податок треба одночасно з виплатою доходу нерезиденту (пп. 141.4.2 ПКУ).

Правила міжнародних договорів про запобігання подвійного оподаткування щодо повного/часткового звільнення від податків доходів нерезидентів із джерелом походження в Україні не застосовуються у разі надання рекламних послуг, оскільки податок резидент сплачує за рахунок власних коштів.

Водночас згідно з пп. 133.2 ПКУ,  платниками податку на прибуток - нерезидентами є:

• юридичні особи, які утворені в будь-якій організаційно-правовій формі та отримують доходи з джерелом походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичні привілеї або імунітет згідно з міжнародними договорами України;
• нерезиденти, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійне представництво та/або отримують доходи із джерелом походження з України, та інші нерезиденти, на яких покладено обов’язок сплачувати податок у порядку, встановленому  розділом ІІІ ПКУ.

Як зазначено в ЗІР (підкатегорія 102.16), при здійсненні виплат нерезиденту за послуги з виробництва та/або розповсюдження реклами резидент сплачує податок за кодом 11020500 – податок на прибуток іноземних юридичних осіб.

Отже, податок на доходи нерезидентів («податок на репатріацію») розглядається як частина податку на прибуток (є відповідний додаток ПН до декларації з прибутку). При цьому податковим агентом щодо податку на репатріацію виступає резидент України, який сплачує дохід нерезиденту-юрособі.

Якщо ж мова йде про відносини із фізособою-нерезидентом, то тут працює звичайний ЦПХ-договір, стороною якого є ФОП-замовник рекламних послуг та фізособа-нерезидент який є виконавцем. Податок на репатріацію в цьому разі не сплачується. А, відповідно, оподаткування доходу від такої діяльності  регулюється розділом IV ПКУ, а саме п. 170.10 ПКУ.

Доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь фізосіб- нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами цього розділу для нерезидентів) (пп. 170.10.1 ПКУ).

Відповідно до пп. 170.10.3 ПКУ, у разі якщо доходи з джерелом їх походження в Україні виплачуються нерезиденту резидентом - юридичною або самозайнятою фізичною особою, такий резидент вважається податковим агентом нерезидента щодо таких доходів. Під час укладення договору з нерезидентом, умови якого передбачають отримання таким нерезидентом доходу з джерелом його походження в Україні, резидент зобов'язаний зазначити в договорі ставку податку, що буде застосована до таких доходів.

На суму податку, який було сплачено в Україні, такий нерезидент зможе зменшити свої зобов’язання з податку на доходи в Німеччині за підсумками річного декларування.

Податківці в ЗІР (підкатегорія 103.18)  зауважують, що оподаткування доходів, одержаних нерезидентами у вигляді винагород та інших виплат, які виплачуються (надаються) за цивільно-правовими договорами, здійснюється за ставкою ПДФО 18 відсотків.При цьому базою оподаткування вважається нарахована сума такої винагороди. Також сплачується військовий збір 1,5%, а також на суму доходу  нараховується ЄСВ.

Водночас згідно з п. 1 Порядку видачі довідки про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи), затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.12.2012 №1264, зазначений Порядок визначає процедуру видачі довідки за затвердженою формою особі (юридичній або фізичній), яка не є резидентом та отримує доходи з джерелом їх походження з України. Довідка видається органом ДПС за місцезнаходженням (місцем проживання) резидента або постійного представництва нерезидента, що здійснює на користь нерезидента будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України (п. 2 Порядку №1264).

Довідка або обґрунтована відмова у її видачі видається на бланку органу ДПС за підписом керівника органу ДПС протягом 5 робочих днів від дати одержання письмового звернення нерезидента або уповноваженої ним особи (п. 3 Порядку №1264).

Письмове звернення нерезидента про надання довідки надсилається до відповідного податкового органу безпосередньо або через особу, яка здійснює на користь нерезидента виплату доходів з джерелом їх походження з України, або через уповноважену особу, яка повинна підтвердити свої повноваження (п. 4 Порядку №1264).

Зверніть увагу, що отримання  зазначеної  довідки у формі електронного документа не передбачено законодавством України.