• Посилання скопійовано

Відступлення заборгованості за валютним кредитом: чи є курсові різниці?

ТОВ – резидент (загальна система, річний дохід - більше 20 млн грн) мало заборгованість за валютним кредитом перед банком, яка була відступлена банком на користь іншого ТОВ – резидента. Новий кредитор надіслав повідомлення про відступлення права вимоги, у якому сума боргу вказана у валюті. Чи продовжувати перерахунок курсових різниць при зміні кредитора?

Облік валюти та курсових різниць регламентовано П(С)БО 21.

Відповідно до п. 7 П(С)БО 21 на кожну дату балансу:

  • монетарні статті в іноземній валюті відображаються з використанням валютного курсу на кінець дня дати балансу;
  • немонетарні статті, які відображені за історичною собівартістю і зарахування яких до балансу пов'язано з операцією в іноземній валюті, відображаються за валютним курсом на початок дня дати здійснення операції;
  • немонетарні статті за справедливою вартістю в іноземній валюті відображаються за валютним курсом на початок дня дати визначення цієї справедливої вартості.

Оскільки за умовами запитання заборгованість залишається валютною та її погашення буде здійснюватися грошовими коштами у валюті, то це монетарна стаття – як у періоді заборгованості перед банком, так і після відступлення банком права вимоги. Відповідно до п. 4 П(С)БО 21 монетарні статті – це статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи й зобов'язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів.

У випадку, якщо кредитне зобов’язання виражене в іноземній валюті, виникають питання отримання ліцензії.  Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом (ч. 2 ст. 192 ЦКУ). Зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті (ст. 524 ЦКУ).  

Здійснення валютних операцій в Україні є обмеженим та має відбуватися із додержанням вимог валютного законодавства. Відповідно до ч. 1, 2, 4. ст. 5 Декрету від 19.02.1993 р. №15-93, здійснювати валютні операції мають право лише ті суб’єкти, які отримали індивідуальну ліцензію НБУ на здійснення валютних  операцій. Згідно з п. "г" ч .4 ст. 5 Декрету №15-93, індивідуальної ліцензії потребують у тому числі операції щодо використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави.  

Вимогу ТОВ – нового кредитора щодо повернення заборгованості зі сплати кредитних коштів та процентів за кредитним договором з використанням іноземної валюти може бути реалізовано лише за умови наявності у товариства індивідуальної ліцензії НБУ на здійснення валютних операцій.  

За відсутності такої ліцензії  ТОВ – новий кредитор не має права на отримання грошових коштів в іноземній валюті. Натомість такі платежі можна здійснювати у гривні.

Таким чином, обліковувати заборгованість у валюті можна, але погашати її у валюті можна лише за наявності ліцнзії, про яку йшлося вище. Якщо ліцензії немає, валютна заборгованість погашається у гривнях. Але у будь-якому разі за нею слід розраховувати курсові різниці до моменту її погашення. На це впливає не факт зміни кредитора, а факт зміни валюти заборгованості – це можна зробити за згодою сторін шляхом укладання, наприклад, додаткової угоди до договору. Сторони можуть змінити валюту договору на гривню у будь-який момент.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Автор: Єгорова Юлія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/ЗЕД

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ЗЕД»

  • Експорт РЕЗ-товарів за періодичною МД: як оформляти РК?
    Підприємство здійснює експорт сільгосппродукції що підпадає під режим експортного забезпечення (РЕЗ). Оформлено періодичну митну декларацію (МД). Після чого товар вивозився двома частинами різними датами. Оформлено дві МД з різними датами перетину кордону. Яким чином оформити РК з метою приведення показників ПН у відповідність з показниками МД?
    16.02.202627
  • Зміна коду УКТ ЗЕД та донарахування мита на імпортний товар: які наслідки?
    В грудні 2024 р. розмитнили товар, майже весь рік цей товар продавали, ПН реєстрували в ЄРПН. В листопаді 2025 р. брокер вніс зміни до імпортної МД, а саме: було змінено код УКТ ЗЕД товару та донараховано мито. Які дії та які зміни потрібно зробити бухгалтеру, щоб все коректно закрити та вирівняти? Якими датами це все коригувати і що саме коригувати? В деяких моментах вийшов продаж нижче собівартості. Які можуть бути штрафи?
    13.01.202654
  • Пеня ЗЕД на залишок боргу менше 400 тис. грн
    Експортна операція на суму 20 000 євро частково оплачена, залишок боргу становить 5 000 євро (менше 400 000 грн в еквіваленті). Нерезидент-боржник збанкрутував. Чи має право ДПС нараховувати пеню за порушення граничних строків розрахунків на цей залишок, якщо загальна сума операції підлягала валютному нагляду?
    30.12.202561
  • Оплата експорту третьою особою при валютному контролі
    У липні експортовано товар до Казахстану, оплата не надійшла. У покупця заблоковані рахунки, пропонує оплату іншою організацією. Через місяць закінчується 180-денний строк валютного контролю. Чи можлива оплата третьою особою?
    22.12.202558
  • Код УКТ ЗЕД для електроводонагрівача Atlantic PC 10 RB
    Який код УКТ ЗЕД слід застосувати при імпорті/обліку електричного накопичувального водонагрівача (бойлера) Atlantic O’Pro Small PC 10 RB об’ємом 10 л (побутовий електричний водонагрівач накопичувального типу)?
    15.12.202542