Відступлення заборгованості за валютним кредитом: чи є курсові різниці?

Облік валюти та курсових різниць регламентовано П(С)БО 21.

Відповідно до п. 7 П(С)БО 21 на кожну дату балансу:

• монетарні статті в іноземній валюті відображаються з використанням валютного курсу на кінець дня дати балансу;
• немонетарні статті, які відображені за історичною собівартістю і зарахування яких до балансу пов'язано з операцією в іноземній валюті, відображаються за валютним курсом на початок дня дати здійснення операції;
• немонетарні статті за справедливою вартістю в іноземній валюті відображаються за валютним курсом на початок дня дати визначення цієї справедливої вартості.

Оскільки за умовами запитання заборгованість залишається валютною та її погашення буде здійснюватися грошовими коштами у валюті, то це монетарна стаття – як у періоді заборгованості перед банком, так і після відступлення банком права вимоги. Відповідно до п. 4 П(С)БО 21 монетарні статті – це статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи й зобов'язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів.

У випадку, якщо кредитне зобов’язання виражене в іноземній валюті, виникають питання отримання ліцензії.  Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом (ч. 2 ст. 192 ЦКУ). Зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті (ст. 524 ЦКУ).  

Здійснення валютних операцій в Україні є обмеженим та має відбуватися із додержанням вимог валютного законодавства. Відповідно до ч. 1, 2, 4. ст. 5 Декрету від 19.02.1993 р. № 15-93, здійснювати валютні операції мають право лише ті суб’єкти, які отримали індивідуальну ліцензію НБУ на здійснення валютних  операцій. Згідно з п. "г" ч .4 ст. 5 Декрету №15-93, індивідуальної ліцензії потребують у тому числі операції щодо використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави.  

Вимогу ТОВ – нового кредитора щодо повернення заборгованості зі сплати кредитних коштів та процентів за кредитним договором з використанням іноземної валюти може бути реалізовано лише за умови наявності у товариства індивідуальної ліцензії НБУ на здійснення валютних операцій.  

За відсутності такої ліцензії  ТОВ – новий кредитор не має права на отримання грошових коштів в іноземній валюті. Натомість такі платежі можна здійснювати у гривні.

Таким чином, обліковувати заборгованість у валюті можна, але погашати її у валюті можна лише за наявності ліцнзії, про яку йшлося вище. Якщо ліцензії немає, валютна заборгованість погашається у гривнях. Але у будь-якому разі за нею слід розраховувати курсові різниці до моменту її погашення. На це впливає не факт зміни кредитора, а факт зміни валюти заборгованості – це можна зробити за згодою сторін шляхом укладання, наприклад, додаткової угоди до договору. Сторони можуть змінити валюту договору на гривню у будь-який момент.