• Посилання скопійовано

Відступлення заборгованості за валютним кредитом: чи є курсові різниці?

ТОВ – резидент (загальна система, річний дохід - більше 20 млн грн) мало заборгованість за валютним кредитом перед банком, яка була відступлена банком на користь іншого ТОВ – резидента. Новий кредитор надіслав повідомлення про відступлення права вимоги, у якому сума боргу вказана у валюті. Чи продовжувати перерахунок курсових різниць при зміні кредитора?

Облік валюти та курсових різниць регламентовано П(С)БО 21.

Відповідно до п. 7 П(С)БО 21 на кожну дату балансу:

  • монетарні статті в іноземній валюті відображаються з використанням валютного курсу на кінець дня дати балансу;
  • немонетарні статті, які відображені за історичною собівартістю і зарахування яких до балансу пов'язано з операцією в іноземній валюті, відображаються за валютним курсом на початок дня дати здійснення операції;
  • немонетарні статті за справедливою вартістю в іноземній валюті відображаються за валютним курсом на початок дня дати визначення цієї справедливої вартості.

Оскільки за умовами запитання заборгованість залишається валютною та її погашення буде здійснюватися грошовими коштами у валюті, то це монетарна стаття – як у періоді заборгованості перед банком, так і після відступлення банком права вимоги. Відповідно до п. 4 П(С)БО 21 монетарні статті – це статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи й зобов'язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів.

У випадку, якщо кредитне зобов’язання виражене в іноземній валюті, виникають питання отримання ліцензії.  Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом (ч. 2 ст. 192 ЦКУ). Зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті (ст. 524 ЦКУ).  

Здійснення валютних операцій в Україні є обмеженим та має відбуватися із додержанням вимог валютного законодавства. Відповідно до ч. 1, 2, 4. ст. 5 Декрету від 19.02.1993 р. № 15-93, здійснювати валютні операції мають право лише ті суб’єкти, які отримали індивідуальну ліцензію НБУ на здійснення валютних  операцій. Згідно з п. "г" ч .4 ст. 5 Декрету №15-93, індивідуальної ліцензії потребують у тому числі операції щодо використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави.  

Вимогу ТОВ – нового кредитора щодо повернення заборгованості зі сплати кредитних коштів та процентів за кредитним договором з використанням іноземної валюти може бути реалізовано лише за умови наявності у товариства індивідуальної ліцензії НБУ на здійснення валютних операцій.  

За відсутності такої ліцензії  ТОВ – новий кредитор не має права на отримання грошових коштів в іноземній валюті. Натомість такі платежі можна здійснювати у гривні.

Таким чином, обліковувати заборгованість у валюті можна, але погашати її у валюті можна лише за наявності ліцнзії, про яку йшлося вище. Якщо ліцензії немає, валютна заборгованість погашається у гривнях. Але у будь-якому разі за нею слід розраховувати курсові різниці до моменту її погашення. На це впливає не факт зміни кредитора, а факт зміни валюти заборгованості – це можна зробити за згодою сторін шляхом укладання, наприклад, додаткової угоди до договору. Сторони можуть змінити валюту договору на гривню у будь-який момент.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Єгорова Юлія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/ЗЕД

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ЗЕД»

  • Оплата з корпоративної картки за ЗЕД-контрактом
    ТОВ уклало ЗЕД-контракт на поставку обладнання. Оплату частково здійснено з поточного рахунку. На корпоративній картці підприємства є валюта. Чи можлива оплата в готівковій формі? Чи можна провести оплату з корпоративної картки?
    02.05.202415
  • Валютний нагляд при реекспорті товарів, поміщених у митний режим «митний склад»
    Підприємство закуповує продукцію у митному режимі «митний склад» у нерезидента, потім – реекспорт нерезиденту. Як завершується валютний нагляд поставки товару нерезиденту? Якщо це прирівнюється до імпорту без увезення в Україну, банк завершує нагляд після зарахування коштів від нерезидента на рахунок нерезидента в разі продажу нерезиденту продукції за межами України. Імпорт закривається у сумі собівартості товару, від якого надійшла виручка, чи у всій сумі виручки за реекспорт, незважаючи на його собівартість? Тобто у разі реекспорту нижче собівартості при надходженні виручки у повному обсязі, банк знімає повністю валютний нагляд по імпорту, чи буде виникати недоотримання коштів?
    30.04.202414
  • Товар імпортовано частинами, а продається як один виріб: що з УКТ ЗЕД?
    Підприємство поставляє складне хімічне обладнання - змішувач, який складається із багатьох частин. Головна частина - корпус, імпортується і складає 78% вартості змішувача.Чи можна для змішувача застосувати код УКТ ЗЕД, що відповідає УКТ ЗЕД корпусу та в податковій на змішувач поставити позначну імпортований товар?
    21.03.202467
  • Дата подання експортної митної декларації та дата її оформлення різні: коли визнати ПЗ та дохід?
    Підприємство-експортер подало митну декларацію до оформлення 31.01.2024 р. Завершення митного оформлення 01.02.2024. Курс в МД зафіксований станом на 31.01.2024. Коли підприємство має скласти ПН та за яким курсом? Як відобразити експорт товарів в бухгалтерському обліку?
    20.02.202475
  • Особливості та наслідки переведення боргу у ЗЕД
    У компанії були борги перед нерезидентом за постачання палива у 2021-2022 роках. У 2023 році інший нерезидент сплатив ці борги і тепер борги компанії перейшли до цього нерезидента. Передбачається оформлення 3-стороннього договору переведення боргу. Чи є якісь особливі вимоги до оформлення цієї угоди та податкові ризики від такої операції? Чи має значення дата цього договору?
    08.01.2024281