За яких умов можна не застосовувати податкові різниці при придбанні товару у нерезидента?

Згідно з п. 140.5.4 ПКУ, фінрезультат до оподаткування збільшується на суму 30% вартості товарів придбаних у нерезидентів (у тому числі пов’язаних осіб - нерезидентів), зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабміном відповідно до пп. 39.2.1.2 ПКУ.

При цьому в кінці пункту зазначено, що дані вимоги не застосовуються платником податку, якщо операція не є контрольованою та сума таких витрат підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом "витягнутої руки" відповідно до процедури, встановленої ст. 39 ПКУ, але без подання звіту.

Якщо ціна придбання товарів перевищує їх ціну, визначену за принципом "витягнутої руки" відповідно до процедури, встановленої ст. 39 ПКУ, коригування фінрезультату до оподаткування здійснюється на розмір різниці між вартістю придбання та вартістю, визначеною виходячи з рівня ціни, визначеної за принципом "витягнутої руки".

Отже, якщо підприємство застосує метод, визначений п. 39.3 ПКУ та доведе відповідність ціни придбання товару принципу "витягнутої руки", коригувати фінрезультат не потрібно. А якщо ціна за принципом "витягнутої руки" буде меншою, ніж фактична ціна, то збільшити фінрезультат до оподаткування можна буде не на всі 30% вартості придбання, а лише на різницю між цінами (звісно, якщо це буде вигідніше). 

Тож, якщо підприємство подає декларацію з податку на прибуток щоквартально, то відповідно податкові різниці повинні також застосовуватись щоквартально (при визначенні об'єкту оподаткування). Документальне підтвердження ціни, що визначена за принципом «витягнутої руки» залежить від того, який із методів (зазначених у п. 39.3 ПКУ) буде застосовуватись підприємством. Документи, що підвтерджують розрахунок ціни за принципом «витягнутої руки» надаються контролюючим органам за їх вимогою.