Імпортований товар повернуто постачальнику: які наслідки?

Товари, що були раніше ввезені в митному режимі імпорту, а тепер повертаються постачальнику-нерезиденту у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням умов договору, можуть бути поміщені у режим реекспорту тільки у разі дотримання таких умов:

•  з дати ввезення таких товарів з у режимі імпорту минуло не більш ніж 6 місяців;
• перебувають у тому ж стані, в якому вони були ввезені в Україну.

Якщо ці умови не виконуються, повернення товарів нерезиденту відбувається в режимі експорту.

Відповідно до п. 198.3 ПКУ, податковий кредит звітного періоду складається з сум податків нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Отже, враховуючи зазначене, якщо покупець при придбанні імпортованого товару скористався правом на податковий кредит, суми такого податкового кредиту при поверненні товару підлягають коригуванню, оскільки такий товар не був використаний в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, незалежно від того, в якому митному режимі відбувається повернення товару нерезиденту (експорту чи реекспорту), — таке повернення не спрямоване на отримання доходу, а отже призводить до виникнення ПЗ з ПДВ, які мають анулювати вплив, спричинений ПК з ПДВ, яким скористався колишній імпортер.

Зверніть увагу: ПЗ, які виникають за п. 198.1 ПКУ, не зобов'язані дорівнювати ПК, які виникли при імпорті товарів, що повертаються.

По-перше, тому що при імпорті товарів базою оподаткування ПДВ, відповідно до п. 190.1 ПКУ, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розд. III МКУ, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів. При визначенні бази оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, перерахунок іноземної валюти у валюту України здійснюється за курсом валюти, визначеним відповідно до ст. 39-1 ПКУ.

А ось при нарахуванні ПЗ з ПДВ за п. 198.5 ПКУ базою оподаткування товарів є вартість їх придбання (п. 189.1 ПКУ). Як роз'яснюють податківці, ціна придбання для імпортерів — це ціна, зазначена в договорі на придбання товару (контрактна вартість).

По-друге, тому що імпортер міг і не скористатися правом на ПК з ПДВ при ввезенні таких товарів (через помилку або за власним бажанням). Але це, згідно з останніми роз'ясненнями податківців, не звільняє його від обов'язку нарахувати ПЗ з ПДВ за п. 198.5 ПКУ.