• Посилання скопійовано

Імпортований товар повернуто постачальнику: які наслідки?

Які податкові наслідки з ПДВ при поверненні імпортованого товару постачальнику?

Товари, що були раніше ввезені в митному режимі імпорту, а тепер повертаються постачальнику-нерезиденту у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням умов договору, можуть бути поміщені у режим реекспорту тільки у разі дотримання таких умов:

  •  з дати ввезення таких товарів з у режимі імпорту минуло не більш ніж 6 місяців;
  • перебувають у тому ж стані, в якому вони були ввезені в Україну.

Якщо ці умови не виконуються, повернення товарів нерезиденту відбувається в режимі експорту.

Відповідно до п. 198.3 ПКУ, податковий кредит звітного періоду складається з сум податків нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Отже, враховуючи зазначене, якщо покупець при придбанні імпортованого товару скористався правом на податковий кредит, суми такого податкового кредиту при поверненні товару підлягають коригуванню, оскільки такий товар не був використаний в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, незалежно від того, в якому митному режимі відбувається повернення товару нерезиденту (експорту чи реекспорту), — таке повернення не спрямоване на отримання доходу, а отже призводить до виникнення ПЗ з ПДВ, які мають анулювати вплив, спричинений ПК з ПДВ, яким скористався колишній імпортер.

Зверніть увагу: ПЗ, які виникають за п. 198.1 ПКУ, не зобов'язані дорівнювати ПК, які виникли при імпорті товарів, що повертаються.

По-перше, тому що при імпорті товарів базою оподаткування ПДВ, відповідно до п. 190.1 ПКУ, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розд. III МКУ, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів. При визначенні бази оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, перерахунок іноземної валюти у валюту України здійснюється за курсом валюти, визначеним відповідно до ст. 39-1 ПКУ.

А ось при нарахуванні ПЗ з ПДВ за п. 198.5 ПКУ базою оподаткування товарів є вартість їх придбання (п. 189.1 ПКУ). Як роз'яснюють податківці, ціна придбання для імпортерів — це ціна, зазначена в договорі на придбання товару (контрактна вартість).

По-друге, тому що імпортер міг і не скористатися правом на ПК з ПДВ при ввезенні таких товарів (через помилку або за власним бажанням). Але це, згідно з останніми роз'ясненнями податківців, не звільняє його від обов'язку нарахувати ПЗ з ПДВ за п. 198.5 ПКУ.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Автор: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/ЗЕД

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ЗЕД»

  • Чи є «незначною» сума розрахунків при ЗЕД менше 400 тис. грн, якщо вона збільшиться через курс НБУ?
    Якщо на дату здійснення ЗЕД сума була менше, ніж 400 тис. грн, то валютна операція вважається незначною і не підлягає валютному нагляду, навіть, якщо при розрахунках, у зв’язку зі зміною курсу НБУ, така операція підпадає під валютний контроль
    16.10.202537
  • Коректність зміни коду УКТ ЗЕД при експорті та продажах в Україні
    Підприємство отримало товар з кодом УКТ ЗЕД 1806 90 19 00 (згідно з ПН постачальника). При експорті митні органи вимагають змінити код на 1806 90 31 00. Чи правомірна така зміна коду для митного оформлення експорту? Чи можна використовувати новий код 1806 90 31 00 для подальших внутрішніх продажів в Україні? Які податкові та митні ризики виникають у зв'язку зі зміною коду УКТ ЗЕД?
    10.10.2025241
  • Документальне підтвердження зовнішньоекономічного контракту
    Чи достатньо ТОВ на загальній системі мати електронну копію (PDF) зовнішньоекономічного контракту на поставку приладів, що містить відскановані печатки сторін, для підтвердження законності операції під час податкової перевірки, якщо сам контракт містить умову про юридичну силу копій, переданих електронними засобами зв'язку? Інвойси з печатками митниці у ТОВ є, вони надійшли разом з приладами
    26.09.2025347
  • Від якої вартості розраховувати податкову різницю за пп. 140.5.5-1 ПКУ при експорті товару?
    Підприємство, що коригує фінрезультат на податкові різниці, експортує товар нерезиденту з переліку КМУ №480. Нерезидент здійснив 100% передоплату. Від якої вартості (ціни в митній декларації чи суми, перерахованої за курсом на дату авансу) розраховувати 30% різниці за пп. 140.5.5-1 ПКУ? Крім того, чи потрібно застосовувати таку різницю до операції з безоплатної передачі зразків цьому ж нерезиденту?
    22.09.202557
  • Особливості оподаткування експорту товару нижче ціни придбання
    Експорт товару по ціні нижче собівартості. Які дії? Які податкові наслідки? Чи потрібна "дотяжка" з ПДВ?
    04.09.2025258