• Посилання скопійовано

Іноземні інвестиції можна здійснювати і без інвестиційних рахунків

Нерезидент-засновник планує збільшити статутний капітал підприємства. Чи може він внести внесок до статутного фонду через свого представника фізособу – громадянина України в гривнях шляхом внесення грошових коштів на поточний рахунок підприємства? Чи не буде це порушенням законодавства?

Відповідно до ст. 1 Закону України від 19.03.96 р. №93/96-ВР “Про режим іноземного інвестування”:

  • іноземні інвестори — це суб'єкти, які провадять інвестиційну діяльність на території України, у т.ч. й фізичні особи - іноземці, які не мають постійного місця проживання на території України і не обмежені у дієздатності;
  • іноземні інвестиції - цінності, що вкладаються іноземними інвесторами в об'єкти інвестиційної діяльності відповідно до законодавства України з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту.

Іноземні інвестиції (ст.  2 Закону №93/96) можуть здійснюватися у вигляді, зокрема:

  • іноземної валюти, що визнається конвертованою Національним банком України;
  • валюти України - відповідно до законодавства України.

Отже, на нашу думку, іноземний інвестор — фізична особа може вносити внески до статутного капіталу українського підприємства як в іноземній валюті, так і у валюті України.

Порядок здійснення іноземних інвестицій наведений у Положення про порядок іноземного інвестування в Україну, затверджене Постановою НБУ від 10 серпня 2005 р. №280.

Так, відповідно до п. 2.1 для здійснення іноземних інвестицій в Україну іноземний інвестор має право:

  • відкрити інвестиційний рахунок та перераховувати на нього іноземну валюту із-за кордону;
  • перераховувати безпосередньо на поточний рахунок резидента іноземну валюту із-за кордону;
  • здійснювати продаж іноземної валюти з інвестиційного рахунку та зараховувати на інвестиційний рахунок кошти в гривнях, отримані від продажу іноземної валюти, для подальшого здійснення іноземної інвестиції;
  • перераховувати з власного інвестиційного рахунку кошти в гривнях та іноземній валюті на поточний рахунок резидента, інвестиційний рахунок іншого іноземного інвестора або кореспондентський рахунок іноземного центрального банку;
  • перераховувати кошти в іноземній валюті 1 групи Класифікатора та гривні з власного поточного рахунку фізичної особи - нерезидента в уповноваженому банку на її інвестиційний рахунок;
  • перераховувати з власного інвестиційного рахунку кошти в гривнях на відкритий в уповноваженому банку рахунок міжнародної фінансової організації, яка має дозвіл центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, на здійснення емісії облігацій на території України, для інвестування коштів у ці облігації.

Нагадаємо, що ще у 2010 році Законом №2155 були скасовані тимчасові обмеження, що були передбачені Законом України від 23.06.2009 р. №1533-VI "Про внесення змін до деяких законів України з метою подолання негативних наслідків фінансової кризи", а виключено ч. 2 ст. 2 Закону №93/96, яка встановлювала обов’язковість здійснення іноземних інвестицій виключно у гривнях та через інвестиційні рахунки.

Отже, насьогодні законодавчих обмежень щодо внесення іноземних інвестицій  в гривні шляхом внесення грошових коштів на поточний рахунок підприємства немає.

Внести такі кошти на поточний рахунок підприємства від імені засновника — нерезидента може й  уповноважена особа - громадянин України. Але, тут також потрібно врахувати, що оскільки збільшення статутного капіталу супроводжується внесенням змін до статуту, підписи на якому посвідчуються нотаріально, такому засновнику-нерезиденту потрібно буде подбати не лише про здійснення коштів від його імені, а й про підписи на статуті та протоколі загальних зборів засновників (рішення одного власника українського підприємства) про внесення змін до статутного капіталу уповноваженою особою (цією ж самою, що вносить кошти, або іншою).

Тому, довіреність має бути оформлена за правилами країни-нерезидента з апостилем та з/без можливості підпису на статуті та протоколі (рішенні) про зміни розміру статутного капіталу.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Автор: Канарьова Наталія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/ЗЕД

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ЗЕД»

  • Чи є «незначною» сума розрахунків при ЗЕД менше 400 тис. грн, якщо вона збільшиться через курс НБУ?
    Якщо на дату здійснення ЗЕД сума була менше, ніж 400 тис. грн, то валютна операція вважається незначною і не підлягає валютному нагляду, навіть, якщо при розрахунках, у зв’язку зі зміною курсу НБУ, така операція підпадає під валютний контроль
    16.10.202535
  • Коректність зміни коду УКТ ЗЕД при експорті та продажах в Україні
    Підприємство отримало товар з кодом УКТ ЗЕД 1806 90 19 00 (згідно з ПН постачальника). При експорті митні органи вимагають змінити код на 1806 90 31 00. Чи правомірна така зміна коду для митного оформлення експорту? Чи можна використовувати новий код 1806 90 31 00 для подальших внутрішніх продажів в Україні? Які податкові та митні ризики виникають у зв'язку зі зміною коду УКТ ЗЕД?
    10.10.2025241
  • Документальне підтвердження зовнішньоекономічного контракту
    Чи достатньо ТОВ на загальній системі мати електронну копію (PDF) зовнішньоекономічного контракту на поставку приладів, що містить відскановані печатки сторін, для підтвердження законності операції під час податкової перевірки, якщо сам контракт містить умову про юридичну силу копій, переданих електронними засобами зв'язку? Інвойси з печатками митниці у ТОВ є, вони надійшли разом з приладами
    26.09.2025344
  • Від якої вартості розраховувати податкову різницю за пп. 140.5.5-1 ПКУ при експорті товару?
    Підприємство, що коригує фінрезультат на податкові різниці, експортує товар нерезиденту з переліку КМУ №480. Нерезидент здійснив 100% передоплату. Від якої вартості (ціни в митній декларації чи суми, перерахованої за курсом на дату авансу) розраховувати 30% різниці за пп. 140.5.5-1 ПКУ? Крім того, чи потрібно застосовувати таку різницю до операції з безоплатної передачі зразків цьому ж нерезиденту?
    22.09.202556
  • Особливості оподаткування експорту товару нижче ціни придбання
    Експорт товару по ціні нижче собівартості. Які дії? Які податкові наслідки? Чи потрібна "дотяжка" з ПДВ?
    04.09.2025257