• Посилання скопійовано

Іноземні інвестиції можна здійснювати і без інвестиційних рахунків

Нерезидент-засновник планує збільшити статутний капітал підприємства. Чи може він внести внесок до статутного фонду через свого представника фізособу – громадянина України в гривнях шляхом внесення грошових коштів на поточний рахунок підприємства? Чи не буде це порушенням законодавства?

Відповідно до ст. 1 Закону України від 19.03.96 р. №93/96-ВР “Про режим іноземного інвестування”:

  • іноземні інвестори — це суб'єкти, які провадять інвестиційну діяльність на території України, у т.ч. й фізичні особи - іноземці, які не мають постійного місця проживання на території України і не обмежені у дієздатності;
  • іноземні інвестиції - цінності, що вкладаються іноземними інвесторами в об'єкти інвестиційної діяльності відповідно до законодавства України з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту.

Іноземні інвестиції (ст.  2 Закону №93/96) можуть здійснюватися у вигляді, зокрема:

  • іноземної валюти, що визнається конвертованою Національним банком України;
  • валюти України - відповідно до законодавства України.

Отже, на нашу думку, іноземний інвестор — фізична особа може вносити внески до статутного капіталу українського підприємства як в іноземній валюті, так і у валюті України.

Порядок здійснення іноземних інвестицій наведений у Положення про порядок іноземного інвестування в Україну, затверджене Постановою НБУ від 10 серпня 2005 р. №280.

Так, відповідно до п. 2.1 для здійснення іноземних інвестицій в Україну іноземний інвестор має право:

  • відкрити інвестиційний рахунок та перераховувати на нього іноземну валюту із-за кордону;
  • перераховувати безпосередньо на поточний рахунок резидента іноземну валюту із-за кордону;
  • здійснювати продаж іноземної валюти з інвестиційного рахунку та зараховувати на інвестиційний рахунок кошти в гривнях, отримані від продажу іноземної валюти, для подальшого здійснення іноземної інвестиції;
  • перераховувати з власного інвестиційного рахунку кошти в гривнях та іноземній валюті на поточний рахунок резидента, інвестиційний рахунок іншого іноземного інвестора або кореспондентський рахунок іноземного центрального банку;
  • перераховувати кошти в іноземній валюті 1 групи Класифікатора та гривні з власного поточного рахунку фізичної особи - нерезидента в уповноваженому банку на її інвестиційний рахунок;
  • перераховувати з власного інвестиційного рахунку кошти в гривнях на відкритий в уповноваженому банку рахунок міжнародної фінансової організації, яка має дозвіл центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, на здійснення емісії облігацій на території України, для інвестування коштів у ці облігації.

Нагадаємо, що ще у 2010 році Законом №2155 були скасовані тимчасові обмеження, що були передбачені Законом України від 23.06.2009 р. №1533-VI "Про внесення змін до деяких законів України з метою подолання негативних наслідків фінансової кризи", а виключено ч. 2 ст. 2 Закону №93/96, яка встановлювала обов’язковість здійснення іноземних інвестицій виключно у гривнях та через інвестиційні рахунки.

Отже, насьогодні законодавчих обмежень щодо внесення іноземних інвестицій  в гривні шляхом внесення грошових коштів на поточний рахунок підприємства немає.

Внести такі кошти на поточний рахунок підприємства від імені засновника — нерезидента може й  уповноважена особа - громадянин України. Але, тут також потрібно врахувати, що оскільки збільшення статутного капіталу супроводжується внесенням змін до статуту, підписи на якому посвідчуються нотаріально, такому засновнику-нерезиденту потрібно буде подбати не лише про здійснення коштів від його імені, а й про підписи на статуті та протоколі загальних зборів засновників (рішення одного власника українського підприємства) про внесення змін до статутного капіталу уповноваженою особою (цією ж самою, що вносить кошти, або іншою).

Тому, довіреність має бути оформлена за правилами країни-нерезидента з апостилем та з/без можливості підпису на статуті та протоколі (рішенні) про зміни розміру статутного капіталу.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Автор: Канарьова Наталія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/ЗЕД

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ЗЕД»

  • Експорт послуг нерезиденту: чи є ризик нарахування пені за несвоєчасну оплату?
    Підприємство надало інжинірингові послуги нерезиденту та підписало акт 31.12.2024 р. Оплата очікується після спливу 180-денного терміну. Чи є ризик нарахування пені за порушення строків розрахунків, враховуючи, що згідно з Постановою НБУ №67 певні послуги виведені з-під валютного нагляду за строками розрахунків, і банк не вимагає документів за цим договором?
    24.06.2025631
  • Порушення терміну розрахунків з нерезидентом
    Чи можливо здійснити зарахування зустрічних однорідних вимог по заборгованості нерезидента за цінними паперами/облігаціями з боргом ТОВ перед цим нерезидентом за процентною позикою, отриманою до 20.06.2023 р. та за якою існувала заборгованість за процентами на 24.02.2022 р., в силу чого погасити її не маємо змоги через норму пп. 28 п.14 Постанови НБУ №18?
    20.06.2025464
  • Особливості ЗЕД для ФОПа - "єдинника" ІІІ групи: уточнення місця діяльності
    ФОП на ЄП групи ІІІ має валютний рахунок, надає послуги, перебуваючи в Україні, але отримує виручку від іноземних замовників за послуги на свій валютний рахунок. У заявці на ЄП зазначено місце проведення госпдіяльності "Надання послуг на території України". Чи треба додати "і поза її межами"? Форму №20-ОПП ФОП не подавав
    04.06.202576
  • Експорт обладнання та придбання ТМЦ за кордоном
    Підприємство планує виконувати роботи за кордоном згідно ЗЕД-контракту, вивозячи для цього обладнання, придбане в Україні. Також передбачається закупівля невеликої кількості ТМЦ безпосередньо за кордоном для потреб виконання робіт. Як правильно організувати отримання оплати за експортоване обладнання? Як здійснювати розрахунки за придбані за кордоном ТМЦ та які особливості їх придбання?
    21.05.202549
  • Чи можна імпортувати товар резидентом Дія. Сіті без митного оформлення?
    Резидент Дія. Сіті, платник ПнВК, неплатник ПДВ, оплатив іноземному постачальнику основний засіб вартістю до 600 євро. Чи обов'язково розмитнювати цей товар? Чи можна поставити на баланс основний засіб, якщо директор отримає його за кордоном і ввезе в Україну без декларування? Чи обкладатиметься така операція ПнВК? Які валютні ризики є у цьому випадку?
    11.04.202538